Екклезіяст 9 UMT

1. Я справді всім цим переймався й дійшов висновку, що в руках Господніх доля праведників і мудреців: не відають вони, що спіткає їх у майбутньому — любов, чи ненависть людей.

2. Але кожен проходить через одне й те саме: всіх прибирає смерть к рукам. Однакова доля чекає на праведного й грішника, доброго й лихого, чистого й нечистого, хто приносить пожертви і хто їх не приносить.

3. В усьому, що діється під сонцем, є зло: однаковий жереб випадає всім, в людських серцях нуртує зло, безумство, доки вони живуть. І все це зло веде усіх у царство мертвих.

4. І справді кожен живий сподівається, що «живий собака кращий від мертвого лева».

5. Живі знають, що помруть, а мертві вже нічого не знають! І не існує вже для них ніякої винагороди, бо про них забули.

6. Їхні любов, ненависть, заздрість уже загинули, і вже ніколи їм не розділити долю живих ні в чому, що діється під сонцем.

7. Тож іди і з радістю їж хліб, з насолодою запивай його вином, адже Бог уже схвалив твій шлях.

8. Нехай завжди твоє вбрання буде білим, нехай завжди твоя голова буде змащена.

9. Насолоджуйся життям з дружиною, яку кохатимеш протягом усього недовгого життя, що дано тобі під сонцем. Бо це твоя доля і твій труд, яким займаєшся на цьому світі.

10. Роби якнайкраще кожну справу, яку знаходять твої руки, бо в Шеолі, куди ти зійдеш, немає ні справ, ні думок, ні знання, ні мудрості.

11. А ще я бачив під сонцем, що гонитва — не для найспритнішого, бій — не для найдужчого, хліб — не для мудрого, багатство — не для розумного, визнання — не для освіченого, бо на всіх чигає призначений час або несподіване лихо.

12. Більше того, ніхто навіть не знає, скільки часу йому відведено. Немов рибина, що заплуталася в смертних тенетах, мов пташка, що забилася в сильці, так і люди ловляться в біді, що несподівано падає на них.

13. І це спостерігав я під сонцем: приклад мудрості, яку визнав я великою.

14. Було якось містечко, в якому мешкало небагато людей. Прийшов могутній цар, оточив його, влаштував потужну облогу.

15. І знайшовся в містечку бідний мудрець, який своєю далекоглядністю врятував місто. Але ніхто цього бідака вже не пам’ятає.

16. Тож я сказав: «Мудрість ліпша, ніж сила». Але мудрість бідного зневажають, до його слів не прислухаються.

17. Прислухайся до тихої поради мудрого. Це ліпше, ніж до вигуків правителів у натовпі тупоголових.

18. Премудрість краща, аніж меч і спис, та невіглас може знищити чимало доброго.