Вихід 10 UMT

1 2. Господь мовив до Мойсея: «Йди до фараона. Я зробив черствим фараонове серце й серця його слуг, щоб показати їм Мої знамення, щоб ти міг розповісти своїм дітям та онукам, які знамення Я чинив серед єгиптян, щоб ви знали, що Я — Господь».

3. Отже, Мойсей та Аарон прийшли до фараона й сказали йому: «Так говорить Господь, Бог євреїв: „Доки не впокоришся? Відпусти Мій народ, щоб він міг служити Мені.

4. Бо якщо відмовишся відпустити Мій народ, то Я завтра нашлю сарану на твою землю.

5. Вона так укриє її, що землі геть не буде видно. Вона поїсть усе, що вціліло у вас після граду. Вона об’їсть зелені дерева, що ростуть у полі.

6. Твої будинки, оселі всіх твоїх слуг і хати по всьому Єгипту кишітимуть нею, аж ні твої батьки, ані батьки твоїх батьків нічого подобного ніколи не бачили за весь той час, відколи вони прийшли на землю, й дотепер”». Тоді він повернувся і пішов геть від фараона.

7. Фараонові слуги сказали йому: «Доки Ізраїль буде пасткою для нас? Відпусти людей, щоб вони змогли служити Господу, їхньому Богу. Чи ти ще й досі не збагнув, що якщо ти цього не зробиш, Єгипет буде зруйновано?»

8. Отже Мойсея та Аарона привели назад до фараона, і той їм сказав: «Ідіть і служіть Господу, вашому Богу. Тільки скажіть, хто саме піде».

9. Мойсей відповів: «Ми підемо з нашими молодими й старими. З нашими синами й дочками, вівцям й худобою, бо маємо відзначити свято Господа».

10. А фараон їм каже: «Хай Господь буде з вами, якщо я відпущу вас і ваших дітей. Глядіть-но, ви щось лихе замишляєте!

11. Ні, тільки чоловіки можуть іти й служити Господу, коли ви цього так прагнете». І він вигнав їх від себе.

12. Господь мовив до Мойсея: «Простягни руку над Єгипетською землею, щоб сарана могла налетіти на землю Єгипту й поїсти всю рослинність земну, що вціліла після граду».

13. Отже, Мойсей простягнув ціпок над Єгипетською землею. Тоді Господь послав східний вітер на землю, що дув увесь той день і всю ніч. Коли настав ранок, той вітер приніс сарану.

14. Сарана налетіла на всю Єгипетську землю й сіла повсюди в Єгипті. Це був такий величезний рій, що ніколи ще Єгипет не бачив такої сарани і ніколи вже не побачить.

15. Вона вкрила землю так, що та почорніла, з’ївши всю земну рослинність і всі плоди на деревах, що вціліли від граду. Не лишилося листочка ні на деревах, ані на якій рослині в полі по всій Єгипетській землі.

16. Фараон мерщій покликав Мойсея та Аарона і сказав: «Я згрішив проти Господа, вашого Бога, і проти вас.

17. А тепер простіть мій гріх ще й цього разу. Помоліться Господу, вашому Богові, щоб Він відвернув цю смерть від мене».

18. Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господу.

19. І послав Господь дуже сильний західний вітер, що забрав сарану і здув її в Червоне море. Жодної сарани не лишилося в Єгипетській землі.

20. Та Всевишній зробив фараонове серце черствим так, щоб той не відпустив ізраїльський народ.

21. Господь мовив до Мойсея: «Простягни руку до неба, щоб темрява могла впасти на Єгипетську землю, щоб була вона відчутна».

22. Отже, Мойсей простяг руку до неба, й густа темрява впала на Єгипетську землю на три дні.

23. І люди не могли бачити одне одного, і не сходили вони зі свого місця три дні. А ізраїльський народ мав світло в своїх оселях.

24. Фараон покликав Мойсея і сказав: «Йдіть і служіть Господу. Ваші діти також можуть іти з вами, але ваші вівці та худоба нехай залишаться».

25. Але Мойсей відповів: «Не тільки ми заберемо з собою пожертви й офіри всеспалення, щоб принести їх Господу, нашому Богу, але ти, фараоне, сам даси нам худобу для Господа народу Ізраїля.

26. Наша худоба також мусить іти з нами. І копита не залишиться, оскільки ми братимемо з-поміж них на пожертву, щоб служити Господу, нашому Богові. Але поки ми не прийдемо туди, ми не знаємо, що саме принести в жертву Господу».

27. Та Господь зробив фараонове серце черствим, і той не бажав відпускати їх.

28. Фараон сказав йому: «Йди геть від мене! І начувайся! Не з’являйся більше переді мною, бо якщо з’явишся, то смерть тобі буде».

29. Мойсей промовив: «Як ти сказав, я не з’явлюся більше перед тобою».