Вихід 12 UMT

1. Господь говорив з Мойсеєм та Аароном в Єгипетській землі так:

2. «Цей місяць буде початком місяців для вас. Він буде для вас першим місяцем року.

3. Зверніться до всієї ізраїльської громади з такими словами: „На десятий день цього місяця нехай кожен візьме ягня на родину, одне на дім.

4. Якщо ж родина замала для ягняти, то візьміть його разом з найближчим сусідом відповідно до кількості людей. Розрахуйте так, щоб ягняти вистачило на всіх, скільки кожен з’їсть.

5. Це ягня має бути бездоганним самцем-однолітком. Можете взяти його з баранців або козенят.

6. І доглядайте його аж до чотирнадцятого дня цього місяця. А тоді всією громадою ізраїльською заб’єте його надвечір.

7. Вони візьмуть трохи крові, намажуть обидва одвірка й балку над дверима в оселях, де їстимуть його.

8. І їстимуть його м’ясо тієї ночі. Їсти його слід смаженим на вогні з прісним хлібом і гіркими травами.

9. Не їжте з нього нічого сирого чи звареного у воді, а лише засмажене на вогні: голову, ноги й потрохи його.

10. І нічого не лишайте до ранку. Що лишиться до ранку, спаліть на вогні.

11. Ось як їстимете його: підперезавши крижі, з сандаліями на ногах та ціпками в руках, напоготові до великого переходу. І з’їдатиме його швидко, в ознаку того, як Всевишній Господь Ізраїлю хутко врятував народ Свій від єгипетської неволі. Бо це — Пасха Господня!

12. І пройду Я тієї ночі Єгипетською землею і повбиваю там кожного первістка, як людей, так і тварин. І над усіма богами єгипетськими учиню суд. Я — Господь.

13. І буде знамення у вас — кров на долівках там, де ви перебуватимете. Побачивши кров, Я обійду вас, пощаду вдарувавши. І не буде згубного удару вам, коли вражатиму Єгипетську землю.

14. Ця ніч стане ніччю пам’яті для вас, і ви, та всі ваші покоління будуть святкувати її як довічне свято Господнє.

15. Протягом семи днів ви мусите їсти хліб, замішений без дріжджів, і, звісно, першого дня заберете квашню з ваших домівок, бо кожен, хто з’їсть квашене з першого дня по сьомий, буде відторгнутий від решти Ізраїлю.

16. Першого і сьомого дня у вас буде священне зібрання. Ніяка робота не буде виконуватися в ці дні, тільки що споживання їжі — це єдине, що можна робити.

17. Дотримуйтесь Свята Опрісноків, бо саме цього дня Я вивів вас із Єгипетської землі. Ви святкуватимете цей день з покоління в покоління. Це правило — довічне!

18. З вечора чотирнадцятого дня аж до вечора двадцять першого дня першого місяця ви їстимете опрісноки.

19. Ви не повинні тримати ніякої квашні в своїх оселях протягом семи днів. Бо кожного, чи то чужинця, що живе там, чи то уродженого на тій землі, хто їстиме квашене, буде відділено від громади ізраїльської.

20. Не їжте нічого заквашеного, ви мусите їсти прісний хліб у всіх ваших оселях”».

21. Мойсей скликав усіх ізраїльських старійшин і звернувся до них: «Візьміть виберіть ягня для ваших родин і забийте його як Пасхальне.

22. Візьміть в’язанку іссопу, вмочіть у кров і помажте нею балку над дверима й обидва одвірки. І ніхто з вас нехай не виходить зі свого дому аж до ранку.

23. І коли Господь проходитиме, щоб уразити Єгипет, Він побачить кров на балці та обох одвірках і пройде повз хати, і не дозволить згубникові ввійти до ваших осель, і смертний вирок не торкнеться ваших дітей.

24. Дотримуйтеся цього наказу як закону для себе й дітей своїх на віки.

25. І прийшовши до землі, яку Господь вам дав, як і обіцяв, дотримуйтеся цього служіння.

26. І коли ваші діти спитають вас: „Що це служіння означає?” —

27. ви скажете: „Це пасхальна пожертва Господу, бо Він пройшов повз будинок Ізраїлевих дітей, коли вбивав єгиптян, та врятував наші оселі. Тоді люди падали на коліна й поклонилися лише Господу Всевишньому”».

28. Отже, Ізраїлеві діти пішли й зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону.

29. Опівночі Господь побив усіх первістків в Єгипетській землі: від первістка фараона, що сидить на троні, до первістка невільника, що сидить у в’язниці, а також усіх первістків худоби.

30. Фараон, усі його слуги й усі єгиптяни повставали тієї ночі, й був великий плач у Єгипті, бо не було такого дому, в якому б хтось не помер.

31. І покликав вночі фараон Мойсея та Аарона й промовив: «Вставайте і йдіть геть з-поміж мого народу, ви самі й Ізраїлеві діти. Йдіть і служіть Господу.

32. Забирайте ваших овець і вашу худобу, як і просили. Йдіть! Благословіть також і мене».

33. Єгиптяни підганяли народ ізраїльський, щоб швидше вигнати їх із землі, бо казали: «Ми всі будемо мертві».

34. І взяли ті люди своє тісто, що ще не зійшло, свої діжі позагортали в одяг і понесли на плечах.

35. Ізраїлеві діти вчинили так, як і казав був Мойсей. Вони випросили у єгиптян срібні й золоті речі, а також одяг.

36. Господь дарував людям милість в очах єгиптян, і ті виконали їхні прохання. Отже, ізраїльтяни обібрали єгиптян.

37. І вирушили Ізраїлеві діти від Рамзеса до Суккота. Ішло їх тисяч шістсот чоловіків, не рахуючи дітей.

38. І йшло з ними безліч різного люду, а також величезні отари овець і стада худоби.

39. І напекли вони з тіста, що принесли з Єгипту, прісних коржів, бо було те тісто незаквашене, оскільки їх виганяли з Єгипту, і вони не могли зволікати, не могли пригодувати собі харчі.

40. Ізраїлеві діти жили в Єгипті чотириста тридцять років.

41. Отже, через чотириста тридцять років, того самого дня, усе воїнство (тому що народ підтримувався військового порядку) Господнє вийшло з Єгипетської землі.

42. То була ніч пильнування Господа, Який дбав, щоб вивести ізраїльтян з Єгипетської землі. Якраз ця ніч і є ніччю пильнування Господа за всіма Ізраїлевими дітьми для всіх поколінь.

43. Господь мовив до Мойсея та Аарона: «Ось правило Пасхи: чужинець не їстиме її.

44. Щодо раба, купленого за гроші, то він може її їсти після того, як зробиш йому обрізання.

45. Ні тимчасовий поселенець, ані найманець не їстимуть її.

46. Її слід їсти в одній оселі. Не виносьте ніякого м’яса з хати й ніяких кісток із нього не ламайте.

47. Уся громада ізраїльська мусить цього дотримуватися.

48. Якщо в тебе живе чужинець і хоче справити Пасху Господа, то всім чоловікам його слід зробити обрізання, і лише тоді він може прийти відзначати її. Він тоді буде наче свій у краї, але ніхто з необрізаних не може розділити святкову трапезу.

49. І буде єдиним Закон для місцевого жителя й для зайди, що живе серед вас».

50. Отже, Ізраїлеві діти зробили так, як Господь наказав Мойсею та Аарону. Так вони й діяли.

51. Того ж самого дня Господь вивів Ізраїлевих дітей з Єгипетської землі за їхніми полками.