Вихід 21 UMT

1. Ось ці правила ти даси народові Ізраїлю:

2. коли купиш раба-єврея, то він мусить служити шість років, а на сьомий піде на волю без плати.

3. Якщо він прийшов сам, то нехай сам і йде. Якщо ж одружений, то його жінка піде з ним.

4. Якщо його господар дасть йому жінку, і вона народить йому синів або дочок, то жінка з її дітьми належатиме господареві, а він нехай іде собі сам.

5. Та якщо раб скаже: «Я люблю свого господаря, свою жінку й своїх дітей, я не піду на волю».

6. Тоді його господар приведе його до Бога, поставить біля дверей чи одвірка й проколе йому вухо шилом, і той служитиме йому довіку.

7. Коли хтось продасть свою дочку в рабство, то вона не вийде з неволі, як виходить раб.

8. Якщо вона не до вподоби господареві, що призначив її для себе, то він може дозволити викупити її. Він не може вирішити продати її чужинцям, бо виявиться невірним до неї.

9. Якщо він візьме її для свого сина, то має ставитися до неї як до дочки.

10. Якщо це господар візьме іншу жінку для себе, то не повинен відмовляти першій в їжі, вбранні чи подружніх правах.

11. Якщо він позбавить її цих трьох речей, то вона може бути вільна без плати.

12. Якщо хтось ударить іншого так, що той помре, його самого слід віддати на смерть.

13. Але якщо він зробив це не навмисне, а Бог віддав того йому в руки, то Я вкажу тобі місце, куди він може втекти.

14. Та коли хтось діятиме підступно проти свого ближнього й зумисно вб’є його, то забери його від Мого вівтаря, щоб його самого могли вбити.

15. Якщо хтось ударить свого батька або свою матір, того скарають на смерть.

16. Якщо чоловік викраде когось, то смерть йому — однаково, чи продав він невільника в рабство, чи тримає в себе.

17. Якщо хтось проклинає свого батька чи свою матір, тому смерть.

18 . Якщо в сварці хтось вдарить іншого каменем чи кулаком і той, кого вдарили, не помре, а буде прикутий до ліжка то того, хто побив його, буде виправдано. Однак винний зобов’язан підтримувати його, та ще й відшкодує побитому за час, що той втратить.

20. Коли хазяїн вдарить свого раба палицею і той помре, то йому, безперечно, буде відплата за вбивство.

21. Та якщо раб житиме і через день чи два одужає, то карати хазяїна не треба, бо він за цього невільника сплатив гроші.

22. Коли двоє б’ються і вдарять вагітну жінку, і дитина вийде з неї, але їй не буде більше ніякої шкоди, то на винного чоловік тієї жінки накладе стягнення, і йому слід заплатити відповідно до розпорядження суддів.

23. Якщо ж буде якесь пошкодження, то віддаси життя за життя.

24. Око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу.

25. Тавро за тавро, рану за рану, стусан за стусан.

26. Коли хтось ударить в око свого раба чи рабиню й пошкодить його, то відпустить на волю за око.

27. Якщо виб’є зуба своєму рабові, чи рабині, то відпустить на волю за зуб.

28. Якщо віл буцне рогами чоловіка чи жінку і той чи та помре, то вола слід закидати камінням, але м’яса його не їсти, а власника вола виправдати.

29. Якщо ж віл той буцався й раніше, а власника попереджали та він не догледів, а той забив чоловіка, чи жінку, то вола слід закидати камінням, а власника покарати на смерть.

30. Якщо на нього накладено плату, то він мусить заплатити викуп за своє життя, згідно з усім тим, що йому присуджено.

31. Якщо ж бик буцне чийогось сина чи дочку, то слід дотримуватися того ж закону.

32. Якщо бик буцне раба чи рабиню, то слід відшкодувати тридцять шекелів срібла (ціну нового раба) власникові, а вола закидати камінням.

33 . Коли хтось відкриє або викопає криницю й не закриє її, а віл, чи осел упаде туди, то власник криниці мусить відшкодувати. Він повинен заплатити хазяїнові худоби, але мертва тварина залишиться йому.

35. Коли чийсь бик на смерть буцне сусідського бика, то слід продати живого бика, а гроші за нього розділити. Сусідам слід також розділити забитого бика.

36. Якщо відомо, що той бик буцався й раніше, а його господар не догледів, то він, безперечно, має заплатити бика за бика, а забитий належатиме йому.