Вихід 31 KUL

1. І рече Господь Мойсейові:

2. Дивись, покликав я Базалеїла, сина Урії Гурієнка, з колїна Юдиного,

3. І сповнив я його духом Божим, мудростю й розуміннєм і знаттєм у всякому реместві;

4. Щоб видумував майстерне, як вироблювати із золота й срібла і мідї,

5. І вирізувати на дорогому каменї і вирізувати з дерева, і робити у всякому реместві.

6. І се прилучив я сам до його за помічника Оголїаба Ахісамашенка, з коліна Данового, і вложив я мудрість в серце кожного, в кого мудре серце, щоб уміли вони все зробити, що заповідав я тобі:

7. Громадський намет і скриню сьвідчення і віко, що на їй, і всю посудину в наметї;

8. І стіл і всю посудину його, і сьвітильника чистого, і всю посудину його, і кадильного жертівника,

9. І жертівника всепалення і всю посудину його.

10. І вмивальницю, і підставку її, і шати службові, і шати сьвяті для Арона сьвященника, і шати для синів його, щоб служили службу сьвяту.

11. І миро і запашні пахощі для сьвятинї: Усе, як заповідав я тобі, мають зробити вони.

12. І рече Господь Мойсейові:

13. Ти ж промов до синів Ізрайлевих і кажи: Суботу ж мою мусите держати; бо се знамя між мною й вами в роди ваші, щоб ви знали, що я, Господь, осьвячую вас.

14. І допильновуйте суботи; вона бо вам сьвята: Хто опоганить її, того скарати смертю; бо кожна душа, що робити ме яку роботу в день суботнїй, буде вбита.

15. Шість день для роботи, але семий день субота на спочинок, сьвятий день Господеві; кожного, хто робити ме дїло в субітнїй день, скарати смертю.

16. І допильновувати мусять синове Ізрайлеві суботи, щоб сьвяткувати суботу в родах їх: Заповідь на віки.

17. Між мною і синами Ізрайлевими знамя се віковічне. Бо шість день творив Господь небеса і землю, а семого дня спочив.

18. І дав Мойсейові, переставши розмовляти з ним на Синай горі, дві таблицї сьвідчення, таблицї камяні, на котрих писав палець Божий.