Вихід 32 UMT

1. Побачивши, що Мойсей усе не спускається з гори, народ зібрався навколо Аарона й сказав йому: «Вставай і зроби нам богів, які йтимуть поперед нас. А щодо цього чоловіка, Мойсея, який вивів нас із Єгипетської землі, то ми не знаємо, що з ним трапилося».

2. Аарон сказав їм: «Повиймайте золоті сережки з вух ваших жінок, синів і дочок і принесіть їх мені».

3. І всі повиймали золоті сережки, що були в їхніх вухах, і поприносили йому.

4. Аарон все забрав у них, зробив різцем тельця і вилив його з золота. Всі сказали: «Ось боги твої, Ізраїлю, що вивели тебе з землі Єгипетської».

5. Побачивши це, Аарон спорудив вівтар перед ним і оголосив: «Завтра буде свято на честь Господа».

6. І повставали вони наступного ранку до сходу сонця, й принесли жертви спалення й мирні жертви. Тоді посідав народ їсти й пити, а потім вони почали веселитися.

7. Господь мовив Мойсею: «Спустися вниз, бо розбестився народ, що ти його вивів з Єгипетської землі, скоївши неймовірний гріх.

8. Люди Ізраїлю швидко відвернулися від усього, що Я наказував їм. Вони зробили собі золотого тельця і вклонялися йому, приносячи пожертви. Вони сказали: „Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з Єгипетської землі”.

9. І мовив Господь Мойсею: „Я бачив цей упертий народ.

10. А зараз залиш Мене Самого, щоб гнів Мій запалав супроти них і знищив їх, а потім від тебе почну великий народ”».

11. Мойсей почав благати Господа, свого Бога, такими словами: «Нащо Ти, Господь, розпалюєш гнів Свій проти Свого народу, що вивів із Єгипетської землі великою силою й могутньою правицею?

12. Навіщо єгиптянам казати: „На лихо Він вивів їх, щоб знищити в горах і стерти з лиця землі?” Відверни Свій палаючий гнів, відверни лихо.

13. Згадай Авраама, Ісаака, Ізраїля, слуг Твоїх, як клявся Ти їм Собою, обіцяючи їм: „Я примножу ваших нащадків і буде їх, як зірок у небі. І всю цю землю, що пообіцяв, Я віддам вашим нащадкам у довічне володіння”».

14. Тоді Господь пожалкував Свій народ і відвернув лихо, яке погрожував навести на нього.

15. Тоді Мойсей повернувся й спустився з гори з двома скрижалями Свідоцтва в своїх руках. І було написано на них з обох боків.

16. Ті скрижалі — то було творіння Боже, а напис був письмом Господнім, вирізьбленим на них.

17. Ісус, почувши гомін людей і їхні крики, сказав Мойсею: «Я чую звуки війни в таборі».

18. Той відповів: «Це не звуки перемоги чи поразки. Звуки пісень, ось що я чую».

19. Підійшовши ближче до табору й побачивши тельця й танці, Мойсей дуже розгнівався, кинув скрижалі обома руками й розбив їх під горою.

20. Тоді він узяв тельця, що ті зробили, спалив його у вогні, розтовк на порох, кинув його в воду й примусив дітей Ізраїля її пити.

21. Мойсей сказав Ааронові: «Що цей народ зробив тобі, що ти ввів їх у такий великий гріх?»

22. Аарон відповів: «Не гнівайся, володарю мій. Ти знаєш людей, які вони грішні.

23. Вони сказали мені: „Зроби богів для нас, що йтимуть попереду нас, бо ми не знаємо, що сталося з цим чоловіком, Мойсеєм, що вивів нас із Єгипетської землі”.

24. Тож я й сказав їм: „Усі, хто має золото, познімайте його з себе й віддайте мені”. Тоді я кинув його в вогонь і вийшов оцей тілець».

25. Мойсей побачив, що народ розбещений, оскільки Аарон дозволив йому таку розгнузданість, що вони стали посміховищем перед ворогами.

26. Тоді Мойсей став на вході до табору й сказав: «Усі, хто на боці Господа, йдіть до мене!» І всі Левієві сини зібралися навколо нього.

27. І він сказав їм: «Так каже Господь, Бог Ізраїлю: „Підпережіться кожен мечем своїм. Пройдіть табором туди й назад, від одного входу до іншого, і кожен з вас нехай покарає грішників, навіть якщо прийдеться вбити свого брата, друга, сусіда”».

28. І Левієві сини зробили, як Мойсей наказав. Близько трьох тисяч чоловік із народу загинуло того дня.

29. Мойсей мовив: «Сьогодні освятіться перед Господом, щоб Він вас благословив синів й братів ваших».

30. Наступного дня Мойсей сказав народові: «Ви вчинили великий гріх. Зараз я зійду до Господа. Можливо, мені вдасться добитися відпущення ваших гріхів».

31. Мойсей повернувся назад до Господа і сказав: «На жаль ці люди вчинили великий гріх, зробивши для себе богів із золота,

32. але прости їхній гріх. Якщо ж ні, то викресли мене з книги, яку Ти написав».

33. Господь мовив Мойсеєві: «Того, хто згрішив проти Мене, Я викреслю зі Своїх скрижалів.

34. А зараз іди й веди народ туди, куди Я тобі сказав. Мій Ангел ітиме поперед тебе, але коли настане час, скараю їх за всі гріхи».

35. І покарав тоді Господь народ смертельною хворобою за те, що вони поклонялися тельцю, якого зробив Аарон.