Єзекіїль 1 KUL

1. Сталось у трийцятому роцї, у четвертому місяцї, на пятий день місяця, як був я між полонянами над Ховар-річкою, одверзлись небеса, й я побачив видива Божі.

2. На пятий день місяця - се був пятий рік після того, як одведено царя Йоакима в неволю -

3. Надійшло слово Господнє до Езекиїла Вузієнка, сьвященника, в Халдейській землї, при Ховар-річцї, й зійшла на його сила Господня.

4. Бачив же я - схопився завірухою вітер від півночі, знялась величезна хмара й клубом огонь, та проміннє навкруги його, а з середини його, наче блискуча мідь ув огнї,

5. А з него показалась подобина чотирьох зьвірят; вид же їх був такий: образ їх був чоловічий.

6. І в кожного було чотирі обличчя, і в кожного - четверо крил.

7. А ноги в їх були прості, а ступнї в їх були, як у телця, й бризькали вони іскрами, як розпалена мідь бризькає.

8. А під крильми в їх із чотирьох боків були людські руки; й обличчя у них і крила в них - у всїх чотирьох.

9. А крильми торкались вони одно до одного; обличчя й крила в їх не повертались, як ійшли вони: кожне простувало перед себе.

10. Подоба обличь їх: - зпереду було лице людське, правобіч - лице левине, лївобіч - лице бичаче в усїх чотирьох, понад тими - лице орлове в усїх чотирьох;

11. І лиця їх і крила їх угорі були роздїлені, та в кожного по двоє крил сходилось одно з одним, а двоє вкривали тїло їм.

12. І йшли вони, кожен у сторону перед себе; куди поривав їх дух, туди й ійшли вони; йдучи ж, не повертались.

13. А вид тих животин був, наче жар огняний, як смолоскипи; огонь ходив між тими животинами сюди й туди, й блищав огонь вельми ясно, й вилїтали з огню блискавки.

14. І ввихаллись животини сюди й туди, наче блискавиця мигає.

15. І придивлявся я тим животинам, аж ось - на землї коло тих животин по одному колесу перед чотирьома лицями їх.

16. І були колеса видом і роботою, наче блискучий хризолит, і всї четверо були однаковісїнькі, а по вигляду їх і по спорудї здавалось, неначе одно колесо було в другому колесї.

17. А йдучи, йшли вони на чотирі боки; не звертали на бік, ідучи.

18. Обіддє ж їх - високе й страшне, й було повно очок в обіддї навкруги в усїх чотирьох.

19. І як ійшли животини, так ійшли й колеса коло їх, а як вони здіймались угору від землї, здіймались і колеса.

20. Куди хотїв ійти дух, туди йшли й вони, й здіймались колеса заразом із ними; дух бо тих животин був у колесах.

21. Коли ті йшли, так ійшли й колеса, а як ті стояли, то стояли й вони, як же ті здіймались від землї, здіймались і колеса заразом із ними; бо дух животин був у колесах.

22. А над головами в животин була подобина твердинї, блискуча, як подобина пречудного кришталю, що понад головами в їх розпростирався.

23. А під твердинею розпростирались їх крила, просто одно до другого, й в кожної було їх по двоє, що вкривали їм тїло.

24. І як вони йшли, чув я шум їх крил, нїби бурханнє великої води, неначе грім Всемогучого, голосний шум, як се гуде в військовому таборі; а коли вони з'упинялись, то крила спускали.

25. Бо як давався чути голос з понад твердинї, що була над головами в їх, тодї вони з'упинялись і опускали крила.

26. А понад твердинею, що була над головами в їх, була подобина престолу, з вигляду, як би з каменя сафиру, а над подобинею престолу видко було подобину чоловіка, що седить на йому.

27. І видїв я наче палаючу мідь, як огняне сяєво в серединї його кругом; від поясницї його й висше, та й від виду поясницї його й низше бачив я, наче огонь, і було проміннє навкруги.

28. Якою буває веселка на облаках в дощовий день, такий вид мало те сяєво навкруги.