Єзекіїль 1 UMT

1. На тридцятий рік, четвертий місяць, п’ятий день, коли я, Езекиїл, був серед вигнанців біля каналу Кевар, небеса розкрились і я побачив Божу з’яву.

2. На п’ятий день місяця, то був п’ятий рік вигнання царя Єгояхина,

3. слово Господа дійшло до священика Езекиїла, сина Буцці, у землі Халдейській. Там сила Господня була над ним.

4. Я подивився й побачив вихор, що налетів із півночі: величезна хмара зі спалахами вогню, оточена сяючим світлом. Центр вогню нагадував на розжарений метал.

5. У вогні було щось схоже на чотирьох живих істот. На вигляд вони нагадували людей,

6. але кожна з них мала чотири обличчя й чотири крила.

7. Їхні ноги були прямі, їхні стопи були мов копита теляти, вони блищали, мов відшліфована бронза.

8. Під їхніми крилами з чотирьох боків були людські руки. Усі четверо мали однакову кількість облич і крил.

9. Крилами вони торкалися одне одного. Вони не звертали з путі: кожна з істот ішла просто вперед, куди й дивилася.

10. Їхні обличчя виглядали так: кожна з чотирьох мала обличчя людини, праворуч від нього — морду лева, ліворуч — морду бика, дзьоб орла ззаду.

11. Їхні крила були розпростерті догори. Кожна мала по двоє крил, що торкалися крил іншої істоти з обох боків, і ще по два крила вкривали їхні тіла.

12. Кожна рухалася просто вперед, не звертаючи з путі, куди й дивилася. Та хоч куди б ні ринув вітер, він вів істот з собою.

13. Істоти були, мов палаюче вугілля в багатті. Вогонь серед істот рухався туди й сюди; він сяяв, і блискавка виривалася з нього.

14. Коли істоти рухалися, вони робили це так швидко, що то нагадувало спалах блискавки.

15. Дивлячись на них, я побачив на землі колесо біля кожної з чотирьох істот (по колесу з кожного боку).

16. Ось якими були вигляд і будова коліс: колесо і з’єднані з ним частини були подібні до хризоліту, і всі чотири були однакові. Кожне було виготовлене з колесом усередині,

17. але з усіх чотирьох боків вони не змінювали напрямку руху.

18. Ободи їхні були високі й страхітливі, і всі чотири повні очей по всьому колу.

19. Коли живі істоти рухалися, колеса поряд з ними теж рухалися, і коли живі істоти здіймалися з землі, колеса теж злітали.

20. Хоч куди б ринув вітер, вони йшли, і колеса здіймалися разом із ними, бо сила, яка вела істоту, знаходилася у колесах.

21. Коли істота рухалася, вони також рухалися; коли істота зупинялася, вони також зупинялися, і коли істота здіймалася з землі, колеса підіймалися разом із нею, бо вітер був у колесах.

22. Над головами живих істот було щось розпростерте, що виглядало як поміст або кришталь — сяйливий, мов крига (ця жахлива річ була підвішена над ними, над їхніми головами).

23. Під цим помостом були простягнуті одне до одного їхні крила. По два крила розпростерті й по два крила, що вкривали тіло.

24. Коли істоти рухалися, звук їхніх крил лунав, ніби рев океанських вод, мов голос Всемогутнього, мов гомін війська. Зупиняючись, істоти опускали крила.

25. І лунав голос з-понад тверді над їхніми головами. Коли вони зупинялися, крила вони опускали.

26. Понад твердю над їхніми головами було щось таке, що виглядало, немов престол із сапфіру, а високо на престолі була постать, схожа на людську.

27. Я бачив, що від тієї частини тіла, що нагадувала його поперек, і вище він виглядав мов сяючий метал, немов би сповнений вогнем, а від того місця вниз він був, як вогонь; і сліпуче світло оточувало його.

28. Немов поява веселки у хмарах у дощову днину, таким було сяйво навколо нього. Ця з’ява була подобизна слави Божої. Побачивши її, я впав долілиць і почув голос, який промовляв до мене.