Єзекіїль 16 UMT
1. Слово Господа дійшло до мене:
2. «Сину людський, хай Єрусалим усвідомить усі свої мерзотні вчинки.
3. Скажи Єрусалиму, що Господь Бог говорить йому: „Походження твоє, о Єрусалиме, в землі Ханаанській: твій батько був аморійцем, а мати — хиттянкою.
4. В день, коли ти народилася, твою пуповину не відрізали, ані обмили тебе водою, щоб зробити чистою, ані сіллю тебе не потерли, ані в полотно не загорнули.
5. Ніхто не подивився на тебе з жалем, ніхто не мав досить співчуття, щоб зробити хоч що-небудь добре для тебе. Ні, тебе викинуто в чисте поле, бо в день, коли ти народилася, тебе зневажили.
6. І коли Я проходив повз і побачив, як ти вовтузишся в крові, Я сказав тобі: „Живи!”
7. Я примусив тебе рости, мов ту рослину у полі. Ти виросла, розвилася і стала найпрекраснішою з жінок: груди твої округлилися, волосся виросло у тебе, а перш була гола і невкрита.
8. Коли згодом Я подивився знов на тебе, то побачив, що ти вже достатньо доросла для кохання. Я простер полу плаща Свого над тобою і прикрив твою голизну. Я дав тобі обіцянку і уклав Заповіт з тобою і ти стала Моєю нареченою.
9. Я скупав тебе у воді, змив з тебе кров і змастив тебе оливою.
10. Я вдягнув тебе у гаптоване вбрання і взув у шкіряні сандалії. Я вбрав тебе у тонке полотно і вкрив пишним шовком. Так проголошує Господь Бог.
11. Я прикрасив тебе дорогоцінностями: надів браслети на руки і намисто на шию.
12. Я вдів кільце тобі в ніс, сережки в вуха і чудовий вінець на голову.
13. Тож тебе було прикрашено золотом і сріблом, одяг твій був тонкого полотна, шовку та гаптованої тканини. Твоєю їжею була просіяне борошно, мед та олива. Ти стала царицею прегарною і величною.
14. І слава розійшлася між народами про твою красу, адже Я зробив тебе красунею”». Так проголошує Всевишній.
15. «Але ти покладалася на свою красу і використала своє добре ім’я, щоб стати повією, ти розпорошила прихильність на кожного, хоч би хто приходив, і твоя краса належала йому.
16. Ти використовувала гарне вбрання своє, щоб опоряджувати місця поклоніння, де ти чинила свою розпусту, віддаючи себе кожному чоловікові, який би не проходив повз.
17. Ти також узяла чудові прикраси, які Я подарував тобі, прикраси, виготовлені з Мого золота і срібла, а ти зробила для себе бовванів чоловічої статі і займалася розпустою з ними.
18. Ти наділа на них свій гаптований одяг і поклала перед ними Мою оливу й Моє запашне куріння.
19. А їжу, що Я дав тобі: просіяне борошно, оливу і мед, що Я дав тобі на поживу — ти поклала як запашний ладан перед ними. Ось що сталося», — проголошує Господь Бог.
20. «Потім ти взяла своїх синів та дочок, яких народила Мені, й принесла їх у жертву на поживу бовванам. Чи мало тобі було тієї розпусти, що
21. ти забила Моїх дітей і принесла їх у жертву бовванам?
22. В усіх твоїх мерзенних звичках і в розпусті, ти забула дні своєї молодості, коли Я знайшов тебе голу й невкриту, вовтузячись в своїй крові.
23. Після всіх твоїх гидот — горе тобі, горе», — проголошує Господь Бог.
24. «Ти спорудила собі узвишшя і влаштувала храм на кожному перехресті, примножуючи свою розпусту.
25. При початку кожної вулиці ти спорудила узвишшя й принижувала свою красу, розкриваючи свою голизну для кожного, хто проходив повз.
26. Ти займалася розпустою з Єгиптом, твоїм сусідом, який завжди був напоготові лігти з тобою, та запалювала Мій гнів своєю зростаючою невибагливістю.
27. Тож Я покарав тебе і зменшив твої землі, Я віддав тебе твоїм пожадливим ворогам, дочкам (містам) филистимським, які й самі були збентежені твоєю розпустою.
28. Ти також злягалася з ассирійцями, займаючись розпустою з ними, але й цього тобі було не досить, бо ти ж ненаситна.
29. Тоді твоя невибагливість зросла й поширилася на Халдею, землю торговців, то й цим ти не задовольнилася.
30. Яка ж ти слабовольна, — проголошує Господь Бог, — якщо робиш усе це, поводячись, мов безсоромна розпусниця.
31. Коли ти спорудила свої пагорби при початку кожної вулиці й зробила пишні храми на кожному перехресті, ти поводилась не як повія, бо нехтувала платнею.
32. Ти, розпусниця, віддаєш перевагу випадковим чоловікам перед власним мужем!
33. Всі повії дістають платню, а ти роздавала подарунки всім своїм коханцям, підкуповувала їх, щоб вони приходили до тебе звідусіль по твою розпусту.
34. Тож у своїй розпусті ти була протилежністю іншим повіям, бо платиш ти сама, і нічого тобі не платять».
35. Через те, розпуснице, почуй слово Господа Бога!
36. Ось що Господь Бог говорить: «За те, що ти роздала своє багатство, що виставляла свою голизну, була невибаглива щодо коханців, за всіх твоїх мерзенних бовванів, за те, що ти віддала їм кров дітей своїх —
37. за все це я зберу всіх коханців, з якими ти любилася, всіх, кого ти любила, так само, як і тих, кого ненавиділа. Я зберу їх звідусіль і оголю тебе перед ними, й вони побачать усю твою голизну.
38. Я засуджу тебе до покарання як тих жінок, що коїли перелюб і що проливали кров. Я поверну на тебе криваву помсту Моєї люті і гнів ревнощів Моїх.
39. Тоді Я видам тебе твоїм коханцям, і вони знесуть твої пагорби й зруйнують твої пишні храми. Вони зірвуть із тебе одяг, заберуть свої чудові прикраси і залишать тебе голу й невкриту.
40. Вони нашлють на тебе юрбу, що поб’є тебе камінням і порубає на шматки своїми мечами.
41. Вони спалять вщент твої будинки і покарають тебе на очах у багатьох жінок. Я покладу край твоїй розпусті, ти більш не платитимеш своїм коханцям.
42. Тоді моя лють проти тебе вгамується. Я заспокоюсь і не гніватимусь більше».
43. «Через те, що ти не пам’ятаєш днів своєї молодості, ти розлютила Мене. Тож покарав тебе Я за те, але ти не припинила блуд, та навпаки, ти вигадала ще огидніші мерзоти», — проголошує Господь Бог.
44. «Кожен, хто говорить прислів’ями, згадає це прислів’я про тебе: „Яка мати — така й дочка”.
45. Ти справжня дочка своєї матері, яка зневажала свого чоловіка та своїх дітей; і ти справжня сестра своїх сестер, які зневажають своїх чоловіків та своїх дітей. Твоя мати — хиттянка, а батько — аморієць.
46. Твоя старша сестра була Самарія, яка жила на північ від тебе зі своїми дочками, а твоя молодша сестра, що жила на південь від тебе із своїми дочками, була Содом.
47. Ти не тільки ходила їхніми дорогами й наслідувала їхні мерзенні звички, але у свій спосіб ти скоро стала ще більш розбещена, ніж вони».
48. «Так само правда, як те, що я живу, — проголошує Господь Бог, — твоя сестра Содом та її дочки ніколи не чинили такого, як ти й твої дочки.
49. Ось який був гріх Содому, твоєї сестри. Вона та її дочки були зухвалі, перегодовані й безжурні: вони не допомагали бідним та нужденним.
50. Вони були пихаті й чинили мерзоту переді Мною, через те Я й покінчив з ними, як ти бачила».
51. «Самарія не нагрішила й половини того, що ти, бо ти скоїла більше мерзоти, ніж вони, і зробила так, що твої сестри здаються праведними порівняно з твоїми вчинками.
52. Неси ж свою ганьбу! Через те, що твої гріхи були бридкіші, ніж твоїх сестер, вони здаються праведнішими за тебе. Тож ганьба тобі, неси свій сором, за огидні вчинки твої!
53. Однак, я відновлю Содом і Самарію та їх дочок, і тебе серед них також.
54. Ти втіху матимеш від Мене. Ти нестимеш свою ганьбу, соромлячись всього, що наробила.
55. Ти і сестри твої знову відбудовані будуть: Содом та Самарія із їх дочками обернуться тим, ким вони були раніше, а ти й твої дочки розквітнуть як і раніше.
56. Ти навіть не згадувала сестру твою Содом за днів гордині твоєї.
57. Ти не згадувала її до того, як нечестивість твою було викрито. А зараз тебе зневажають дочки Едома і всі їхні сусіди, і дочки филистимські — всі, хто навколо тебе, ставляться до тебе з презирством.
58. Тобі нести наслідки твоєї розпусти й твоєї мерзоти», — проголошує Господь Бог.
59. Ось що Господь Бог говорить: «Я чинитиму з тобою так, як ти заслуговуєш, бо ти зневажала мою запоруку, порушивши Угоду.
60. Однак Я пам’ятатиму Заповіт, який Я уклав з тобою за днів твоєї молодості, і встановлю з тобою Заповіт віковічний.
61. Тоді ти пригадаєш свою поведінку і засоромишся, коли отримаєш сестер своїх, як старших за тебе, так і молодших. Я віддам їх тобі за дочок, але не на підставі Моєї Угоди з тобою.
62. Тож Я встановлю Мій Заповіт тобі, й ти знатимеш, що Я — Господь.
63. Тоді, коли Я прощу все те, що ти наробила, ти пригадаєш і засоромишся і більш ніколи не розімкнеш уста через своє приниження». Так проголошує Господь Бог.