Єзекіїль 17 UMT
1. Слово Господа дійшло до мене:
2. «Сину людський, загадай загадку й розкажи притчу дому Ізраїлю.
3. Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Великий орел з могутніми крилами та довгим пір’ям, у повному різнобарвному оперенні прилетів до Ливану.
4. Він ухопив верхівку кедра, відламав найвищу з гілок і відніс її до Ханаану, землі торгівців, та посадив у їхньому місті.
5. Потім він узяв насіння з тієї землі і посадив у родючий ґрунт, мов вербу при великій воді.
6. І воно пустило паростки і виросло тугою, розлогою виноградною лозою, але низькорослою. Гілки її повернулися до нього, але коріння її лишилося під нею. Тож стало воно виноградною лозою, вигнало гілля й розкинуло вкриті листям галузки.
7. Але там був іще один великий орел з могутніми крилами у повному оперенні. Виноградна лоза погнала до нього своє коріння з тієї ділянки, де її посадили, і простягнула свої гілки за водою до нього, бажаючи, щоб той доглядав за нею.
8. Її посадили в добрий ґрунт над великою водою, щоб вона вигнала гілля, щоб родила й стала пишною лозою”.
9. Скажи їм, що Господь Бог говорить: „Чи буде вона цвісти? Чи орел не повириває з корінням її, не позриває плоди, аж вона висохне? Усі її нові паростки посохнуть і не треба буде ні міцної руки, ані великої кількості людей, щоб витягти її з корінням.
10. Навіть, якщо її пересадять, чи буде вона розцвітати? Чи не всохне вона остаточно, коли східний вітер налетить на неї — висохне геть на ділянці, де росла?”»
11. І слово Господа дійшло до мене:
12. «Скажи цьому бунтівному дому: „Хіба ви не знаєте, що все це означає?” Скажи їм: „Цар вавилонський пішов до Єрусалима й забрав його царя та його вельмож і відвів їх з собою до Вавилона.
13. Тоді він взяв одного з царської родини й уклав з ним Угоду і ввів його під присягу. Він також забрав провідних людей краю.
14. Тож царство було принижене, нездатне підвестися знову й існувало далі тільки завдяки Угоді.
15. Але цар виступив проти нього, надіславши своїх посланців до Єгипту, щоб дістати коней і велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто робить таке? Чи розірве він Угоду, чи врятується?
16. Так само правда, як те, що Я живу, він помре у Вавилоні, землі царя, який посадив його на престол, чиєю запорукою він знехтував і чию Угоду розірвав. Так проголошує Господь Бог.
17. Фараон зі своїм могутнім військом і величезною навалою не допоможе йому в війні, коли насиплють вали і поставлять башти для облоги, щоб вигубити чимало людей.
18. Він зневажив клятву, порушивши завіт, оскільки дав свою руку в заставу іншому. І через усе це він не врятується”».
19. Тому Господь Бог ось що говорить: «Так само правда, як те, що Я живу, Я оберну на його голову Мою обіцянку, яку він зневажив, і Мій завіт, який він розірвав.
20. Я розкину Свої тенета на нього і зловлю його в пастку. Я привезу його до Вавилона і там виконаю присуд йому, бо він був невірний Мені.
21. Усі його полки, що тікають, поляжуть від меча, а тих, що лишаться в живих, я розвію на всіх вітрах. Тоді ви збагнете, що це Я, Господь, сказав».
22. Ось що Господь Бог говорить: «Візьму Я гілку із верхівки кедра, відламаю ніжний паросток із верховіття і на горі високій та величній посаджу.
23. В горах ізраїльських я посаджу його, він пустить пагони і принесе плоди він стане пишним і розкішним кедром. Птахи гніздитись будуть в його гіллі, знайдуть притулок в тіні його віт.
24. Усі польові дерева будуть знати, що Я, Господь, принижую дерево високе й примушую низеньке виростати. Висушую Я дерево зелене й примушую сухе цвісти, так Я, Господь, промовив, і так Я і зроблю».