Єзекіїль 21 UMT

1. Удруге слово Господа дійшло до мене:

2. «Сину людський, повернись обличчям до Єрусалима й проповідуй проти їхніх святинь, пророкуй проти землі Ізраїльської.

3. Скажи краю ізраїльському: „Ось що Господь Бог говорить: „Я проти вас. Я дістану Свій меч із піхов і вигублю і праведного грішного з-поміж вас.

4. Через те, що Я збираюся вигубити з-поміж вас праведного й грішного, меч Мій буде оголено проти і направлено проти кожного з півдня й до півночі.

5. Тоді всі знатимуть, що Я, Господь, вихоплю меч Свій із піхов, і він туди не повернеться до тих пір, поки не завершить свою справу.

6. Тож стогни, сину чоловічий! Стогни перед ним із розбитим серцем і з гірким сумом”».

7. «І коли спитають тебе: „Чого ти стогнеш?” — відповіси: „Через новину, що надходить. Кожне серце пом’якшає від жаху, кожна рука зімліє, кожна душа заслабне і кожне коліно стане немічним, як вода. Вона надходить! Вона, безумовно, справдиться”», — так проголошує Господь Бог.

8. Слово Господа дійшло до мене. Він сказав:

9. «Сину людський, пророкуй і скажи, що говорить Господь: „Ось меч, нагострений і блискучий.

10. Наготований він для кровопролиття, відполірований, щоб блищати, мов блискавиця! Сину Мій, ти ж бо відмовився від покарання дерев’яним дубком, який Я використовував для биття.

11. Меч Мій нагострено, щоб використати його негайно; його нагострено й відполіровано, приготовлено для руки вбивці.

12. Голоси і плач, сину людський, бо меч піде проти Мого народу, та проти всіх князів Ізраїлю. Вони бажали війни, тому й знайде їх смерть разом з моїм народом. Тож бий себе по стегнах, голоси від жалю.

13. То не просто випробування. Якщо ти відмовляєшся від покарання берлом, то чим же Мені тебе покарати? Мечем!”» Так проголошує Господь Бог.

14. «Тож, сину людський, сплесни руками і пророкуй. Хай меч ударить двічі, навіть тричі. Цей меч — для кровопролиття, для великого кровопролиття, цей меч нещадно порубає їх.

15. Так станеться, що серця їх млітимуть від жаху й полеглих буде багато, бо при кожній брамі Я поставив меч. Його нагострено, щоб спалахував мов блискавиця. Начищено його, щоб людям смерть нести.

16. О, меч, рубай праворуч, а потім ліворуч, хоч би куди б повернулось лезо твоє.

17. І Я також сплесну руками, і лють Моя вгамується», — так Я, Господь Бог, сказав!

18. Слово Господа дійшло до мене:

19. «Сину людський, накресли дві дороги, якими піде меч царя вавилонського. Обидві виходять з однієї країни. Постав знак там, де дорога повертає до міста.

20. Накресли одну дорогу для меча, що прийде на Равву аммонійську, а другу — на Юду та укріплене місто Єрусалим.

21. Бо цар Вавилону зупиниться на роздоріжжі, на перехресті обох доріг, щоб кинути жереб. Він ворожитиме на стрілах, радитиметься зі своїми бовванами, розглядатиме печінку.

22. У правиці його жереб Єрусалима, він налаштує тарани, накаже почати кровопролиття, прокричить бойовим криком, встановить тарани проти брам, насипатиме вали і будуватиме башти для облоги.

23. Ці знамення здаватимуться хибними людям Ізраїлю, бо вони присягнули на вірність Господу. Однак Він нагадає їм їхню провину й віддасть їх у полон».

24. Через те ось що Господь Бог говорить: «Оскільки ви, люди, нагадали свої провини тим, що відкрито повстали, виявляючи гріхи свої у всьому, що робите, — за все це на вас чекає полон.

25. О, нечестивий та неправедний князю ізраїльський, чий день настав, чий неминучий час покарання вже настав».

26. Ось що Господь Бог говорить: «Скинь тюрбан, зніми корону! Змінилися часи: піднесений правитель принизиться, а принижений піднесеться.

27. Я перетворю це місто на руїну! Однак цього не трапиться, доки не прийде праведний правитель. Йому Я і віддам у володіння місто це».

28. Ти, сину людський, пророкуй і скажи: «Ось що Господь Бог говорить про аммонійців та їхню зневагу: „Ось меч, добутий для кровопролиття. Він відполірований, щоб винищувати і щоб спалахувати, мов блискавиця!

29. З’яви усі твої даремні, не допоможуть тобі й гадання. Все це — лише непридатна брехня! Меч покладено на шиї нечестивих, їх день покарання настав, та їх зло не побачить більше світу”».

30. «Вавилон, сховай у піхви меч. Я судитиму тебе там, де тебе було створено, у землі твоїх предків.

31. Я виллю Свою лють на тебе і видихну на тебе палаючий гнів. Я видам тебе жорстоким людям, навченим нищити.

32. Ти станеш паливом для вогню. Кров твоя проллється у твоїй землі, й більше тебе не згадають», — це Я, Господь Бог, так сказав.