Єзекіїль 23 UMT

1. Слово Господа дійшло до мене:

2. «Сину людський, послухай притчу про Самарію та Єрусалим: були дві жінки, дочки однієї матері.

3. Стали вони повіями в Єгипті, і займалися розпустою з самого юного віку. Там вони вперше дали торкнутися їхніх сосків, там уперше стиснули їхні дівочі груди.

4. Старшу сестру звали Огола, а меншу — Оголива. Були вони Моїми жінками й народили багато синів та дочок. Огола — це Самарія, а Оголива — Єрусалим.

5. Огола займалася розпустою, коли вона була ще Моя. Вона була хтива до своїх коханців, ассирійців-воїнів,

6. вбраних у блакитне, а ще й до правителів й начальників — все вродливих молодиків і вершників на конях.

7. І віддавала вона себе як розпусниця найдобірнішим із ассирійців і поганила себе всіма бовванами кожного з них, до кого була хтива.

8. Окрім того, вона не кинула розпусти, що почала ще в Єгипті, коли за часів її молодості чоловіки спали з нею, голубили її дівочі перса й виливали свою хтивість на неї.

9. Через те Я передав її коханцям-ассирійцям, до яких вона була хтива.

10. Вони роздягли її до голизни, забрали її синів і дочок і вбили її мечем. І стала вона притчею во язицех серед жінок, і було на неї накладено кару.

11. Сестра її Оголива бачила це, однак у своїй хтивості й розпусті була вона ще розбещеніша, ніж сестра.

12. Вона теж була хтива до ассирійців: правителів і начальників, воїнів у повному вбранні, вершників на конях, усіх вродливих молодиків.

13. Я бачив, що вона також ганьбила себе; обидві йшли однією дорогою, робивши ті ж самі помилки.

14. Але Оголива зайшла у своїй розпусті ще далі. У Вавилоні побачила вона чоловіків, змальованих на стіні, постаті халдеїв-воїнів у червоному вбранні.

15. Вони мали пояси навколо стану зі спадаючими тюрбанами на головах, усі вони виглядали, як вавилонські військові старшини, що родом із Халдеї.

16. Як тільки вона побачила їх, то запалала бажанням до них і послала до них посланців у Халдею.

17. Тоді вавилоняни прийшли до неї, до ліжка любові й у хтивості своїй осквернили її. Після того, як вони її опоганили, вона відвернулась від них із огидою.

18. Коли Оголива так відкрито займалася розпустою й виставляла голизну свою, Я відвернувся від неї з огидою, так само, як відвернувся й від сестри її.

19. Однак вона ставала все менш розбірливою, згадуючи дні своєї молодості, коли була розпусницею в Єгипті.

20. Там вона злягалася зі своїми коханцями, статеві органи яких були як в ослів, а пожадливість, мов у жеребців.

21. Тож ти тужила за розпустою своєї молодості, коли в Єгипті коханці лоно твоє голубили й молоді твої груди пестили».

22. Через те, Оголиво, ось що Господь Бог говорить: «Я підніму проти тебе твоїх коханців, тих, що відвернулися від тебе з огидою, і поведу їх на тебе з усіх боків.

23. Я підніму вавилонян та всіх халдеїв, людей з Пекоду, Шоа, Коа, та всіх ассирійців з ними, вродливих молодиків, усе правителів та начальників, військових старшин і високих чином, усе верхи на конях.

24. Вони прийдуть проти тебе зі зброєю, колісницями й возами і силою силенною людей. Вони обступлять тебе з усіх боків із великими й малими щитами і в шоломах. Я віддам їм тебе на кару, і вони каратимуть тебе за своїм мірилом.

25. Я спрямую мій ревний гнів проти тебе, і вони люто розправляться з тобою: вони відріжуть твої ніс і вуха, а ті, хто виживе в тебе, поляжуть від меча. Вони заберуть синів твоїх і дочок, а тих, що залишаться в тебе, вогонь пожере.

26. Вони поздирають з тебе одяг і заберуть твої чудові прикраси.

27. Так я покладу край твоїй розпусті єгипетській. Ти більше не підведеш очі на все це і ніколи більше не згадаєш Єгипет».

28. Бо ось що Господь Бог говорить: «От Я віддам тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, від кого ти відвернулася з огидою.

29. Вони з тобою люто розправляться, вони заберуть усе, що тобою створено. Залишать вони тебе голу й неприкриту, і ганьбу розпусти твоєї буде викрито. Всі побачать, що мрії твої були гріховні.

30. І дістанеться тобі за те, що ти злягалася з народами й поганила себе їхніми бовванами.

31. Ти пішла дорогою сестри своєї Оголи, тож я дам тобі її чашу покарання».

32. Ось що Господь Бог говорить: «Ти вип’єш чашу отрути покарання сестри твоєї, чашу велику й глибоку. І принесе вона зневагу і наругу, бо так багато в ній вміститься.

33. І охоплять тебе сп’яніння і смуток з чаші загибелі й спустошення, з чаші сестри твоєї Самарії.

34. Ти вип’єш її до останньої краплини, ти розіб’єш її на друзки і роздереш свої груди від болю. Бо Я, Господь Бог, так сказав!»

35. Бо ось що Господь Бог говорить: «За те, що ти, Єрусалиме, забула й відштовхнула Мене, віддавшись розпусті та блуду, покарання понесеш».

36. Господь сказав мені: «Сину людський, чи судитимеш ти Оголу й Оголиву? Тоді постав їх віч-на-віч із їхніми мерзенними звичками.

37. Бо вони перелюб чинили, і кров на руках їхніх. Вони перелюб чинили з їхніми бовванами, вони навіть дітей своїх, яких мені народили, приносили в жертву на поживу їм.

38. Вони ще й таке робили: поганили мої святині й оскверняли мої суботи.

39. Того самого дня, коли вони принесли в жертву бовванам своїх дітей, вони ввійшли в Мою святиню й осквернили її. Ось що зробили вони у храмі Моїм.

40. Навіть посилали по чоловіків, які приходили здалеку, і коли з’являлися, ти купалась для них, підмальовувала очі й прикрашалась дорогоцінностями.

41. Ти сиділа на пишному ложі, а перед чоловіками був розставлений стіл, на якому було запашне куріння і олива, що належали Мені.

42. Галас безжурної юрби оточував Єрусалим; п’яниць приводили з пустелі разом із чоловіками з натовпу і вдягали вони браслети на руки цієї жінки й сестри її, і розкішні корони на голови їхні.

43. Тоді Я спитав одну з жінок, виснажену від перелюбів: „Невже ж коханці й надалі будуть приходити до неї, вимагаючи розпусти, а вона залюбки віддаватиметься їм?”

44. Так само, як чоловіки входять до повій, так і вони ходили до тих розпусних жінок Оголи та Оголиви.

45. Але праведні мужі судитимуть їх і присудять до покарання за перелюб і кров, бо вони розпусниці і кров у них на руках».

46. Ось що Господь Бог говорить: «Приведіть натовп на них, віддайте їх жаху і грабунку.

47. Натовп поб’є їх камінням і порубає мечами; вони повбивають їхніх синів і дочок і спалять їхні будинки.

48. Так Я покладу край розпусті в цій землі, щоб усі жінки мали науку і не йшли таким шляхом.

49. Ти багато страждатимеш через свою розпусту і нестимеш кару за гріхи ідолопоклонства. Тоді ти знатимеш, що Я — Господь Бог».