Єзекіїль 3 UMT

1. Господь сказав мені: «Сину людський, з’їж те, що перед тобою, з’їж цей сувій, а тоді йди й говори до дому Ізраїлю».

2. Тож я відкрив рота, і Він дав мені з’їсти сувій.

3. Він сказав мені: «Сину людський, з’їж цей сувій, що я даю тобі, наповни свій живіт ним». Тож я з’їв його, і був він на смак устам моїм солодкий, ніби мед.

4. Тоді Він сказав мені: «Сину людський, іди зараз до дому Ізраїлю і скажи їм Мої слова.

5. Не посилаю тебе до народу з незрозумілою мовою чи темною розмовою, а до дому Ізраїлю.

6. Не до багатьох народів з неясною мовою і темною розмовою, чиї слова ти не зможеш зрозуміти. Безумовно, якби Я послав тебе до них, вони б тебе слухали.

7. Але дім Ізраїлю не хоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати Мене, бо весь дім Ізраїлю впертий і затятий.

8. Але я зроблю тебе таким же непохитним, упертим і затятим, як вони.

9. Я зроблю твоє чоло подібним до найтвердішого каменя, твердішим за кремінь. Не бійся їх і не лякайся їхніх поглядів, хоча вони й непокірливий народ».

10. І ще Він сказав мені: «Сину людський, слухай уважно і бери до серця всі слова, що скажу Я тобі.

11. Йди зараз до своїх співвітчизників у вигнанні й говори до них, бо так говорить Господь Бог, байдуже чи слухатимуть вони, чи не слухатимуть».

12. Тоді Дух підняв мене вгору, і я почув позаду себе голосний гомін: «Благословенна слава Господа!»

13. Я почув тертя одне об одне крил тих живих істот і звук коліс поруч з ними, гучний гуркіт, неначе грім.

14. Тоді Дух підняв мене вгору і поніс мене, і я линув з гіркотою та смутком на серці, але дужа рука Господа була зі мною.

15. Я прийшов до вигнанців, що жили у Тель-Авіві над каналом Кевар, і там я провів серед них сім днів, безтямний і безсловесний.

16. Наприкінці семи днів слово Господа досягло мене:

17. «Сину людський, Я поставив тебе на варті при домі Ізраїлю, тож почуй слово, яке скажу Я, і попередь їх від Мого імені.

18. Коли Я скажу про лихого чоловіка: „Він неодмінно помре”, — а ти не передаш йому, не остережеш його від хибного шляху, щоб урятувати його життя, то цей лихий чоловік помре в своєму гріху, і кров його буде на тобі.

19. Коли ж ти попередиш лихого чоловіка, а він не відвернеться від своїх пороків чи від хибного шляху, то він помре в гріху, але ти врятуєш себе.

20. Або ж якщо праведник відступить від своєї праведності й чинитиме зло, і Я поставлю перед ним камінь спотикання, він помре. Оскільки ти не застеріг його, він помре у своєму гріху, а праведні вчинки, що він робив, не згадаються. І кров його буде на тобі.

21. Коли ж ти попередиш праведника, щоб він не грішив, і він не грішитиме, він обов’язково житиме, бо дав остерегти себе. І ти врятуєш своє життя».

22. Рука Господа була там на мені, і Він сказав мені: «Встань, вийди на рівнину, і там Я говоритиму з тобою».

23. Тож я встав і вийшов на рівнину. Там постала слава Господня, як та слава, що я бачив її біля каналу Кевар, і я впав долілиць.

24. Тоді Дух увійшов у мене і, підвівши мене, поставив на ноги. Він заговорив до мене і сказав: «Іди й зачинися в своїй оселі.

25. І тебе, сину людський, вони зв’яжуть мотузками, зв’яжуть так, що ти не зможеш ходити серед людей.

26. Я приліплю твій язик до піднебіння, щоб ти занімів і не здатний був їм дорікати, хоча вони й бунтівний народ.

27. Але коли Я розмовлятиму з тобою, Я відмикатиму твої уста, і ти промовлятимеш до них: „Ось що говорить Господь Бог”. Хто слухатиме, хай слухає, а хто відмовиться, хай відмовляється, бо вони — бунтівний народ».