Єзекіїль 31 UMT

1. Одинадцятого року, третього місяця у перший день вигнання слово Господа дійшло до мене:

2. «Сину людський, скажи фараонові, царю Єгипту і його народу: „Чию велич можна порівняти з твоєю?

3. Ассирія колись була кедром ливанським, із гіллям рясним, що затіняло ліс; сягнистий, він вивищувавсь над хмарами.

4. Плекали води його велич, глибини давали йому висоту. Потоки в підніжжі його струмували і розтікались до інших дерев.

5. Тож вигнався він вище всіх дерев у полі, з розлогим гіллям, з кроною густою, адже води завжди було удосталь.

6. Гніздилися птахи небесні в його гіллі, під ним плодились звірі польові, у затінку його великі народи селились.

7. Він був величний красою і буйнолистий, адже коріння сягало підземних вод.

8. Кедри Бога в саду Едемськім не могли з ним змагатися гіллям. Навіть платани не могли зрівнятись з його листям. В Божім саду не було йому рівних дерев!

9. Я дав йому вроду і силу гілля на заздрість деревам Едема у Бога в саду”».

10. Тож ось що Господь Бог говорить: «Я дозволив йому вирости над іншими деревами, та він запишався висотою своєю.

11. За те Я віддав його земному володарю, щоб чинив з ним по гріхах його. Я відштовхнув його від себе.

12. І найлютіші чужих народів зрубали його й покинули. Гілля його попадало по всіх горах і долинах, віття його поламане лежало по всіх яругах краю. Всі народи землі вийшли з тіні його й покинули її.

13. Всі птахи небесні повсідалися на поваленому стовбурі, й усі звірі польові були серед віття його.

14. Тож більш ніякі дерева при воді не сягали так гордо в небо, вивищуючись над листям інших. Більше ніякі добре зрошені дерева ніколи не досягнуть височини такої. Всі вони приречені на смерть, на підземний край, разом із смертними синами людськими, чий шлях веде до цвинтарної ями».

15. Ось що Господь Бог говорить: «Того дня, як зійшов він у Шеол, Я тугу випустив. Жалобою Я вкрив глибокі води, спинив потоки. Ливан я смутком огорнув, і всі дерева польові зав’яли.

16. Я змусив усі народи здригнутися від звуку падіння його, коли зіпхнув Я його вниз, у Шеол разом із тими, чий шлях веде до ями. Тоді всі дерева Едему, найдобірніші й найкращі в Ливані, всі дерева, добре зрошені, упокоїлися в глибині підземній.

17. Ті, хто жив у тіні його, союзники його поміж народами, також пішли в могилу разом із ним, приєдналися до тих, хто поліг від меча.

18. Яке із дерев Едему може зрівнятися з тобою, о Єгипет, пишнотою й величчям? Однак тобі також шлях до глибин підземних разом із деревами Едему. Лежатимеш ти серед них, необрізаних чужинців, разом із тими, хто поліг від меча. Це фараон і всі його юрмиська». Так проголошує Господь Бог.