Єзекіїль 31 UTT

1. І сталося, що в одинадцятому році, у третьому місяці, у перший день місяця до мене було Господнє слово, що промовляло:

2. Людський сину, скажи фараонові, цареві Єгипту, і його безлічі: До кого ти себе уподібнив у твоїй величі?

3. Ось Ассур — кипарис на Лівані, гарний віттям і високий величністю, до середини хмар була його влада.

4. Вода вигодувала його, безодня підняла його, свої ріки він привів довкола своїх насаджень і свої частини послав до всіх дерев рівнини.

5. Через це його величність піднялася вгору понад усі дерева рівнини, і його віття стало розлогим від великої води.

6. Серед його галузок загніздилися всі птахи неба, і під його віттям народжувалися всі звірі рівнини, у його тіні поселилася вся безліч народів.

7. І він був гарний у своїй висоті через безліч свого галуззя, бо коріння його було у великій воді.

8. Таких кипарисів не було в Божому раю, і ялиці не були подібні їхнім віттям, і сосни не були подібні своїми галузками. Жодне дерево в Божому раю не було подібне до нього в його красі

9. через безліч його віття. І йому приревнували дерева їжі Божого раю.

10. Через це так говорить Господь: Тому що ти став великий величчю, і ти поклав твоє володіння посеред хмар, — коли він піднімався, Я побачив,

11. і Я його видав у руки володаря народів, і він звершив його знищення.

12. І його вигубили лихі чужинці з народів, і кинули його на горах, — в усіх долинах упали його галузки, і його стовбур був знищений на кожній рівнині землі, і зійшли від їхнього покриття всі народи народів, і його знищили до основ.

13. На його впалому стовбурі спочили всі небесні птахи, а під його стовбуром були всі дикі звірі,

14. щоб не підносилися в їхній величності всі дерева, що у воді, і не дали своєї влади посеред хмар, і не стали в їхній висоті до них усі, що п’ють воду, усі були видані на смерть у глибину землі посеред людських синів до тих, що сходять до ями.

15. Так говорить Господь: У той день, в який він зійшов до аду, його оплакала безодня, і Я спинив його ріки, і Я заборонив безлічі води, і над ним потемнів Ліван, через нього ослабли всі дерева рівнини.

16. Від голосу його падіння захиталися народи, коли зводили його до аду з тими, що сходять до ями, і потішали його в землі всі дерева їжі та вибрані Лівану, усі, що п’ють воду.

17. Бо й вони зійшли з ним до аду поміж побитих мечем, і його насіння, ті, що поселилися під його покриттям, загинули посеред їхнього життя.

18. До кого ти подібний? Зійди і будь зведений з деревами насолоди в землю, у глибину. Посеред необрізаних спатимеш разом з побитими мечем. Так само і фараон, і вся міць його сили, — говорить Господь.