Єзекіїль 42 UMT

1. Тоді повів мене чоловік на північ, на зовнішнє подвір’я, і привів до приміщень навпроти храмового двору зовнішнього муру на північному боці.

2. Будівля, двері якої дивилися на північ, була сто ліктів завдовжки і п’ятдесят ліктів завширшки.

3. Вздовж стін тієї споруди йшли галереї в три яруси, що дивилися одна на одну. Між внутрішнім подвір’ям та помостом зовнішнього подвір’я була відстань у двадцять ліктів.

4. Перед приміщенням був внутрішній перехід десять ліктів завширшки і сто ліктів завдовжки. Двері його були звернені на північ.

5. Верхні приміщення були вужчі, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів будівлі, бо галереї віднімали в них місце.

6. Приміщення йшли в три яруси, верхні не мали колон як ті, що виходили на подвір’я, тож вони мали меншу площу, ніж приміщення нижнього та середнього поверхів.

7. Зовнішня стіна була паралельна приміщенням і зовнішньому двору. Вона тяглася вздовж приміщень на п’ятдесят ліктів.

8. Якщо ряд приміщень з боку зовнішнього двору був п’ятдесят ліктів завдовжки, то ряд з боку до святилища був сто ліктів завдовжки.

9 1. Вхід був під приміщеннями східної сторони, щоб люди заходили з зовнішнього двору в самому початку стіни. Зі східного боку по зовнішній стіні йшли приміщення.

11. Перед ними був прохід, мали вони такий самий вигляд, як приміщення з північного боку; вони мали таку ж саму довжину й ширину, таке саме планування.

12. Двері в південних приміщеннях було розташовано так само, як і в північних. При початку переходу були двері, що вели на схід, паралельно стіні. Через них можна було потрапити до кімнат.

13. І сказав мені той чоловік: «Північні й південні приміщення звернені до закритого двору — святі. Це кімнати, де священики, наближені до Господа, споживатимуть пресвяті пожертви. Там вони приноситимуть найсвятіші пожертви: підношення за зерно, гріх, та провину, бо це — святе місце.

14. Тільки-но вийшовши зі святого місця, священики не повинні виходити в зовнішнє подвір’я доки не залишать вбрання своє, в якому правили службу, бо воно святе. Вони мусять вбратися в інший одяг, перш ніж наблизяться до місць, відведених для людей».

15. Закінчивши вимірювати всередині храмової площі, він вивів мене через східну браму, й почав вимірювати її ззовні.

16. Зміряв він вимірювальною тичкою східну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів.

17. Зміряв він північну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою.

18. Зміряв він південну сторону. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою.

19. Тоді перейшов він на західну сторону й виміряв її. Вона становила п’ятсот ліктів за вимірювальною тичкою.

20. Тож зміряв він мур з усіх чотирьох сторін. Він був п’ятсот ліктів завдовжки і п’ятсот ліктів завширшки. Цей мур відокремлював святу частину храму від несвятої.