Ездра 2 UMT

1. Ось перелік родин у провінціях, які повернулися з полону, куди їх забрав Навуходоносор, цар вавилонський. Вони повернулися до Єрусалима та Юдеї, кожен у своє рідне місто.

2. Вони прийшли з Зерувавелом, Ісусом, Неемією, Сераєю, Реєлаєю, Мордекаєм, Вілшаном, Миспаром, Віґваєм, Регумом та Бааною. Ось кількість людей Ізраїлю:

3. нащадків Пароша — дві тисячі сто сімдесят два;

4. нащадків Шефатії — триста сімдесят два;

5. нащадків Ари — сімсот сімдесят п’ять;

6. нащадків Пагата моавського, а саме, нащадків Ісуса та Йоава — дві тисячі вісімсот дванадцять;

7. нащадків Елама — одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

8. нащадків Затту — дев’ятсот сорок п’ять;

9. нащадків Заккаї — сімсот шістдесят;

10. нащадків Вані — шістсот сорок два;

11. нащадків Веваї — шістсот двадцять три;

12. нащадків Азґада — одна тисяча двісті двадцять два;

13. нащадків Адонікама — шістсот шістдесят шість;

14. нащадків Віґваї — дві тисячі п’ятдесят шість;

15. нащадків Адіна — чотириста п’ятдесят чотири;

16. нащадків Атера, тобто Езекії — дев’яносто вісім;

17. нащадків Везаї — триста двадцять три;

18. нащадків Йори — сто дванадцять;

19. нащадків Хашума — двісті двадцять три;

20. нащадків Ґіббара — дев’яносто п’ять;

21. мешканців Віфлеєма — сто двадцять три;

22. мешканців Нетофи — п’ятдесят шість;

23. мешканців Анатота — сто двадцять вісім;

24. мешканців Азмавета — сорок два;

25. мешканців Киріат-Єарима, Кефіри та Беерота — сімсот сорок три;

26. мешканців Рами та Ґеви — шістсот двадцять один;

27. мешканців Мікмаша — сто п’ятдесят шість;

28. мешканців Бетела та Аї — двісті двадцять три;

29. мешканців Нево — п’ятдесят два;

30. мешканців Маґвіша — сто п’ятдесят шість;

31. мешканців іншого міста під назвою Елам — одна тисяча двісті п’ятдесят чотири;

32. мешканців Гарима — триста двадцять;

33. мешканців Лода, Гадида і Оно — сімсот двадцять п’ять;

34. мешканців Єрихона — триста сорок п’ять;

35. мешканців Сенаї — три тисячі шістсот тридцять.

36. Священики: нащадків Єдаї, тобто з родини Ісуса — дев’ятсот сімдесят три;

37. нащадків Іммера — одна тисяча п’ятдесят два;

38. нащадків Пашхура — одна тисяча двісті сорок сім;

39. нащадків Гарима — одна тисяча сімнадцять;

40. Левити: нащадків Ісуса та Кадміела, з родини Годавії — сімдесят чотири;

41. Співаки: нащадків Асафа — сто двадцять вісім;

42. Нащадки наглядачів храмової брами: нащадків Шаллума, Атера, Талмона, Аккува, Гатіта й Шоваї — сто тридцять дев’ять;

43. Служителі храму: нащадків Зіги, Газуфа, Тавваота;

44. Кероса, Сіаги, Падона;

45. Левани, Хаґаби, Аккува;

46. Хаґаба, Шалмая, Ганана;

47. Ґіддела, Ґагара, Реаї;

48. Рецина, Некоди, Ґаззама;

49. Уззи, Пасеї, Весаї;

50. Асни, Меуніма, Нефузима;

51. Ваквука, Гакуфа, Гаргура;

52. Вазлута, Мегіди, Гарші;

53. Варкоса, Сісери, Теми;

54. Незії та Гатіфи;

55. Нащадки слуг Соломонових: нащадків Сотаї, Хассоферета, Перуди;

56. Яала, Даркона, Ґіддела;

57. Шефатії, Гаттила, Покерет Хацеваїма та Амі;

58. Всього служителів храму та нащадків Соломонових слуг — триста дев’яносто два.

59. Ці родини прийшли до Єрусалима з міст Тель-Мели, Тель-Гарші, Керува, Аддона та Іммера, але вони не могли довести, що їхні родини належать до Ізраїлю:

60. то були нащадки Делаї, Товії та Некоди — шістсот п’ятдесят два чоловіки.

61. Серед священиків були нащадки: сини Ховаї, Гаккоза та Барциллая. (Чоловік, який одружився з дочкою Барциллая з Ґілеада, вважався членом цієї родини).

62. Ці люди шукали свої імена в сімейних літописах, але не знайшли їх. Отож вони були виключені зі священицтва.

63. Правитель сказав їм, що вони не можуть їсти святої їжі, доки не з’явиться священик, який випробує їх за допомогою уриму й туммиму.

64. Усього людей було сорок дві тисячі триста шістдесят.

65. А ще ж слуги та служниці, яких було сім тисяч триста тридцять сім. Крім того, двісті співаків: чоловіків та жінок.

66. Мали вони сімсот тридцять шість коней, двісті сорок п’ять мулів,

67. чотириста тридцять п’ять верблюдів та шість тисяч сімсот двадцять віслюків.

68. Як дісталися вони до храму Господнього в Єрусалимі, деякі голови родин зробили добровільні пожертви на будівництво храму Господнього замість зруйнованого.

69. Вони скільки змогли віддали коштовностей на ту роботу: шістдесят одну тисячу драхм золота, п’ять тисяч мін срібла та сто пар вбрання для священиків.

70. Священики, левити, деякі люди, співаки, наглядачі храмових брам, служителі храму оселилися у своїх містах, а інші ізраїльтяни — у своїх.