Ездра 6 UMT

1. Тоді цар Дарій видав наказ, і було досліджено літописи, які зберігалися в скарбниці у Вавилоні.

2. Той сувій було знайдено в Екбатані, царський фортеці на землях мидійських. Ось що в ньому було написано: Офіційний лист.

3. У перший рік царя Кира він видав наказ стосовно храму Божого в Єрусалимі: «Нехай храм буде відбудовано на тому місці, де вони приносили пожертви, і хай будуть ті самі підвалини. Нехай храм буде заввишки шістдесят ліктів і завширшки шістдесят ліктів.

4. Мур довкола хай буде в три ряди каміння і з одним дерев’яним перекриттям, а витрати будуть сплачені з царської казни.

5. А також, нехай золотий і срібний посуд з храму Божого, який Навуходоносор забрав із храму в Єрусалимі й переніс до Вавилона, буде повернено на місце в Єрусалим. І нехай той посуд поміщено буде в храм Божий».

6. Тоді цар Дарій відіслав такого листа своїм підлеглим: «Отож ти, Таттенаю, правителю земель на захід від річки Євфрат, Шефаре Возенаю, і ви, їхні однодумці, наглядачі земель на захід від річки Євфрат, держіться подалі від Єрусалима.

7. Не заважайте роботі по відбудові храму Божого. Нехай правитель юдейський і старійшини юдейські відбудовують храм Божий на тому самому місці.

8. Отож віддаю я такий наказ про те, як вам бути щодо юдейських старійшин у справі відбудови храму Божого. Всі витрати цих людей на будівництво мають повністю бути сплачені за царський рахунок, з податків з земель, що на захід від річки Євфрат, щоб могли вони не припиняти роботи.

9. Що ж буде потрібно для пожертв усеспалення на честь Бога Небесного, чи телята, чи барани, чи ягнята, або ж священики Єрусалима проситимуть пшениці, солі, вина чи олії, давайте їм щоденно і без зволікань,

10. щоб могли вони приносити Богові Небесному любі Йому офіри й молитися за життя царя та його синів.

11. А ще видаю я наказ про те, що якщо хтось не підкориться цьому наказу, то нехай дерев’яний стовп буде вирваний з його оселі, а його самого нехай прив’яжуть і заб’ють на тому стовпі, а оселю його перетворять на купу гною.

12. Нехай Бог, Який помістив ім’я Своє в Єрусалимі, скине всякого царя чи народ, які не підкорятимуться цьому наказу й намагатимуться зруйнувати храм Господа в Єрусалимі. Я, Дарій, видав цей наказ. І хай він пильно виконується».

13. Тоді Таттенай, правитель земель на захід від річки Євфрат, Шефар Возенай та їхні прихильники зробили точнісінько так, як наказав Дарій.

14. Старійшини юдейські успішно просувалися в будівництві згідно з пророкуваннями Оґія та Захарія, сина Іддо. Вони завершили відбудову храму, як і наказував їм Бог Ізраїлю та царі Кир, Дарій, Артаксеркс, царі перські.

15. Отож храм було завершено третього дня місяця Адара. Це було в шостий рік правління Дарія.

16. Тоді народ Ізраїля, священики та левити і всі, хто повернувся з полону, з великою радістю відсвяткували посвячення храму Божого.

17. На честь посвячення храму Божого у жертву було принесено сто биків, двісті баранів, чотириста ягнят, а як жертву спокути всього Ізраїлю: дванадцятеро козлят, по одному за кожне ізраїльське коліно.

18. Було призначено священиків за їхнім розподілом і левитів у їхні групи для відправ у Божому храмі в Єрусалимі, як було записано в книзі Мойсея.

19. Євреї, які повернулися з полону, відсвяткували Пасху на чотирнадцятий день першого місяця.

20. Усі левити й священики очистилися для святкування. Левити забили пасхальне ягня для всіх євреїв, що повернулися з полону, та для своїх братів-священиків і для себе.

21. Люди Ізраїлю, які повернулися з полону, їли пасхальну їжу. Та й інші люди, які очистилися від погані інших народів цієї землі, теж їли пасхальну їжу на знак поклоніння Господу, Богу Ізраїлю.

22. Сім днів з великою радістю відзначали вони свято Опрісноків, бо Господь зробив їх щасливими, навернувши до них серце царя ассирійського, аж той допоміг їм у побудові храму Бога Ізраїлю.