Ездра 8 KUL

1. І оце голови в поколїннях і родовід тих, що вийшли зо мною з Вавилону за царювання царя Артаксеркса:

2. З синів Пинеесових - Герсон; із синів Ітамарових - Даниїл; із синів Давидових - Хаттуш;

3. З синів Шеханїї, з синів Пароша - Захарія, а з ним по родовідному списові сто пятьдесять душ мужого полу;

4. З синів Пахат-Моава, Елеєгенай, син Зерахії, а з ним двістї душ мужого полу;

5. З синів (Затоя) Шеханїя - син Яхазиїлів, а з ним триста душ мужого полу;

6. З синів Адина, Евед Йонатаненко, а з ним пятьдесять душ мужого полу;

7. З синів Елама, Ешаїя Аталїєнко, а з ним сїмдесять душ мужого полу;

8. З синів Сафатії, Зевадія Михайленко, а з ним вісїмдесять душ мужого полу;

9. З синів Йоаба, Обадія Ехієленко, а з ним двістї вісїмнайцять душ мужого полу;

10. З синів (Баанїя), Шеломит Йосифієнко, а з ним сто шістьдесять душ мужого полу;

11. З синів Бевая, Захарія Беваєнко, а з ним двайцять вісїм душ мужого полу;

12. З синів Азгада, Йоханан Гаккатаненко, а з ним сто десять душ мужого полу;

13. З синів Адоникама останок, а се їх імення: Елифелет, Егел і Шемаїя, а з ними шістьдесять душ мужого полу;

14. З синів Бигвая, Утай та Заббуд, а з ними сїмдесять душ мужого полу.

15. Я зібрав їх коло ріки, що вливається в Агаву, й там простояли ми три днї, а як я переглянув народ та сьвященників, то з синів Левії не знайшов там нїкого.

16. І послав я покликати Еліезера, Арієла, Шемаїю і Елнатана, й Ярива, Елнатана, й Натана, і Захарію, й Мешуллама - головних, і Йохрива та Елнатана - вчених;

17. І дав їм наказ до Іддо, старшини в твердинї Касифії, й вложив їм в уста, що говорити до Іддо й братів його, нетинеїв в місцевостї Касифії, щоб вони привели до нас послужників для дому Бога нашого.

18. І привели вони до нас, бо добродїйна рука Бога нашого була над нами, чоловіка розумного, з синів Малхія, сина Левіїного, сина Ізрайлевого, се б то Шеревію, й синів його, й братів його, вісїмнайцять душ;

19. І Хашавію, а з ним Ешаїю з синів Мераріїних, і братів його, й синів їх - двайцять;

20. А з нетинеїв, що їх призначив був Давид та князї його до послуги левітам, двістї дванайцять нетинеїв; усї вони названі по іменнях.

21. І оповістив там піст коло ріки Агави, щоб нам впокоритись перед лицем Бога нашого, та просити в його щасливої дороги для себе й наших дїтей, та для усього нашого добутку;

22. Бо менї було сором прохати в царя війська та кінноти для нашого захисту від ворога в дорозї, ми бо, говорячи з царем, сказали: рука нашого Бога є найлїпша для всїх, хто його шукає, а його сила й гнїв його на всїх, хто його покидає!

23. Так то ми постили й просили Бога нашого про се, й він почув нас.

24. І видїлив я з старших сьвященників дванайцять: Шеревію, Хашавію, а з ними десять із братів їх,

25. І зважив їм срібло й золото в посуд, - усе пожертвоване на дім Бога нашого, що пожертвував царь та дорадники його, й князї його, та всї Ізрайлитяне, що там були.

26. І віддав їм до рук вагою: срібла шістьсот пятьдесять талантів, а срібного посуду на сто талантів: золота ж сто талантів,

27. А золотих чаш двайцять по тисячу драхм, і дві посудині з кращої блискучої мідї, дорогої як золото.

28. І сказав я їм: ви сьвяті Господеві й посуд сьвятий, і срібло та золото - добровільна жертва Господеві, Богові батьків ваших;

29. Будьте же обачні й стережіть се, доки не здасте на вагу начальникам між сьвященниками та левітами й головам в поколїннях Ізрайлевих в Ерусалимі, в скарбівню дому Господнього.

30. І забрали сьвященники та левіти зважене срібло і золото та посуд, щоб нести в Ерусалим у дом Бога нашого.

31. І рушили ми від ріки Агави дванайцятого дня першого місяця, щоб ійти в Ерусалим, а рука Бога нашого була над нами і спасала нас від руки ворога й тих, що засїдали на нас в дорозї.

32. І прийшли ми в Ерусалим, і перебули там три днї.

33. Четвертого ж дня здали ми під вагу срібло й золото й посуд в дім Бога нашого до рук Меремотові Урієнкові, сьвященникові, а з ним Елеазарові Пинеесенкові, а з ним Йозабадові, синові Ісусовому, і Ноадїї Виннуєнкові, левітам,

34. Усе під лїк та під вагу. І записано все зважене в той таки час.

35. Бранцї же, що прийшли з полону, принесли на всепаленнє Богові Ізрайлевому дванайцять назимків за всього Ізраїля, девятьдесять шість баранів, сїмдесять сїм ягнят та дванайцять козлів на жертву за гріх - усе це на всепаленнє Господеві.

36. І передали царський приказ царським сатрапам* і зарічанським начальникам країни, а сї пошанували народ і дім Божий.