Галатам 1 KUL
1. Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),
2. і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:
3. Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа,
4. що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,
5. котрому слава на віки вічні. Амінь.
6. Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.
7. Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.
8. Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.
9. Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10. Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11. Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12. Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13. Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14. і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15. Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,
16. відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,
17. анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.
18. Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.
19. Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.
20. Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.
21. Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,
22. був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,
23. а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував,
24. і прославляли у менї Бога.