Галатам 3 KUL

1. Ой ви безумні Галати! хто вас очарував, щоб ви не корились правдї, (ви) котрим перед очима наперед був прописаний Христос, розпятий між вами?

2. Про одно се хочу довідатись од вас: Чи дїлами закону прийняли ви Духа, чи, слухаючи, проповіддю віри?

3. Чи такі ви незмислі, що почавши духом, звершуєте тепер тїлом?

4. Марно стільки ви терпіли? Коли б тільки марно!

5. Хто подає вам Духа і робить чудеса між вами, чи дїлами закону, чи проповіддю віри?

6. Яко ж Авраам вірував у Бога, і полїчено йому за праведність.

7. Знайте ж, що хто од віри, ті сини Авраамові.

8. І писаннє знаючи наперед, що Бог вірою оправдує поган, благовістило Авраамові: що в тобі благословлять ся всї народи.

9. Тим же хто од віри, ті благословенні із вірним Авраамом.

10. Которі ж од дїл закону, ті під клятьбою; писано бо: Проклят, хто не встоїть у всьому написаному в книзї закону, щоб робити те.

11. А що нїхто законом не оправдуєть ся перед Богом, се явно, бо праведний вірою жив буде.

12. Закон же не од віри, та которий чоловік робити ме те, жити ме в тому.

13. Христос викупив нас од клятьби закону, ставшись за нас клятьбою, (писано бо: Проклят всяк, хто висить на дереві,)

14. щоб на поган благословеннє Авраамове прийшло в Христї Ісусї, щоб обітуваннє Духа прийняли ми через віру.

15. Браттє, по чоловічи глаголю; одначе чоловічого закону ствердженого нїхто не відкидає, анї додає до него.

16. Авраамові ж виречені обітування і насїнню його. Не сказано: І насїнням, яко про многі, а яко про одно: І насїнню твоєму, що єсть Христос.

17. Оце ж глаголю, що завіту перше ствердженого від Бога про Христа, закон, що постав чотириста й трийцять лїт потім, не нехтує, так щоб обернути в нїщо обітуваннє.

18. Бо коли від закону наслїддє, то вже не від обітування; Аврааму ж обітуваннєм дарував Бог.

19. Що ж тодї закон? Задля переступів додано його, доки прийде насїннє, котрому обітувано; (і був він) уряджений через ангелів рукою посередника.

20. Посередник же не єсть (посередник) одного, а Бог один.

21. То хиба закон проти обітувань Божих? Нехай не буде! Бо коли б дано закон, що міг би оживляти, то справдї від закону була б праведність.

22. Нї, зачинило писаннє усе під гріхом, щоб обітуваннє од віри Ісус-Христової дане було віруючим.

23. Перше ж приходу віри, під законом стережено нас зачинених на віру, що мала відкритись.

24. Тим же закон був нам учителем, (щоб привести нас) до Христа, щоб вірою нам оправдитись.

25. Як же прийшла віра, то вже ми не під учителем.

26. Усї бо ви сини Божі вірою в Ісуса Христа.

27. Скільки бо вас у Христа хрестилось, у Христа одягли ся.

28. Нема Жидовина, нї Грека; нема невільника, нї вільного; нема мужеського полу, нї женського: усї бо ви одно, в Христї Ісусї.

29. Коли ж ви Христові, то ви насїннє Авраамове, і по обітованню наслїдники.