Буття 11 KUL

1. І була вся земля мова одна і слово одно.

2. І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.

3. І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.

4. І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.

5. І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.

6. І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.

7. Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.

8. І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.

9. Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.

10. А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.

11. І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.

12. І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.

13. А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.

14. І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.

15. А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.

16. І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.

17. А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.

18. І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.

19. А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.

20. І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.

21. А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.

22. І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.

23. А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.

24. І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.

25. А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.

26. І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.

27. А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.

28. І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.

29. І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.

30. Сара ж була неплідна, не мала дїтей.

31. І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.

32. А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.