Буття 12 UTT
1. І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька — в землю, котру тобі покажу.
2. І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, — і ти будеш благословенним.
3. Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, — прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі.
4. І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана.
5. Аврам взяв свою дружину Сару і Лота — сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю;
6. і Аврам пройшовся тією землею по її довжині — аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі ханаанці.
7. І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився.
8. А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель — на захід, а на схід — Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє.
9. І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі.
10. Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод.
11. Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива.
12. І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать.
13. Тому говори так: Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе.
14. Сталося, коли ввійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна.
15. І побачили її вельможі фараона, і розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому.
16. Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята й осли, раби та рабині, мули й верблюди.
17. І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами — через Сару, Аврамову дружину.
18. Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона — твоя дружина?
19. Навіщо сказав ти: Вона — моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть!
20. І наказав фараон мужам щодо Аврама, аби провели його, дружину його, усе, що було в нього, і Лота з ним.