Буття 17 UMT

1. Коли Аврамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, Господь явився йому й мовив: «Я — Бог Усемогутній (Ель Шадай). Якщо ти слухатимешся Мене і будеш бездоганним,

2. Я укладу Угоду між нами й примножу твій рід, зробивши його великим».

3. Тоді впав Аврам долілиць, і мовив Бог до нього:

4. «Ось моя угода з тобою. Ти станеш батьком багатьох народів.

5. Не зватимешся ти більше Аврамом. Твоїм іменем буде Авраам, оскільки Я зроблю тебе батьком багатьох народів.

6. Я зроблю тебе життєдайним, бо від тебе візьмуть початок багато народів і багато царів.

7. Тож укладаю Угоду між Мною і тобою, і твоїми нащадками після тебе з покоління в покоління. Це буде вічна угода. Я буду Богом для тебе і для твоїх нащадків після тебе.

8. Я віддаю тобі й усім твоїм майбутнім поколінням землю, по якій ти мандруєш, всю землю Ханаанську. І то буде навічно, а Я буду їхнім Богом».

9. І ще сказав Бог Авраму: «Ти й усі твої нащадки в усі часи дотримуватиметеся нашої Угоди.

10. Це моя угода, якої ви мусите слухатися. Це угода між Мною і всіма вашими наступними поколіннями: кожен чоловік має бути обрізаний.

11. Ви мусите обрізати крайню плоть, і це буде доказом того, що ви приймаєте цю Угоду між Мною і вами.

12. В усіх ваших поколіннях кожному хлопчику, лиш йому виповниться вісім днів, слід буде зробити обрізання. Усім народженим у вашому домі, і всім придбаним за гроші у чужинця, слід робити обрізання. Навіть якщо він і не з вашого роду.

13. Як раби, народжені у вашому домі, так і ті, яких придбали за гроші, мають бути обрізані. І таким чином ваша плоть матиме печатку Моєї вічної Угоди.

14. Усякого необрізаного чоловіка слід вигнати з-поміж його народу, бо він порушив Мою Угоду».

15. Бог сказав Аврааму: «Твоя жінка не зватиметься вже Сарою. Її ім’я тепер буде Сарра.

16. Я благословлю її, Я дам тобі сина від неї. Я благословлю її, і вона стане матір’ю народів. І царям цих народів дасть вона життя».

17. Авраам упав долілиць, щоб показати повагу до Бога, але про себе розсміявся, думаючи: «Чи народиться дитина від столітнього діда? Чи може дев’яностолітня Сарра народити?»

18. Авраам тоді сказав Богові: «Я сподіваюсь, Ізмаїл матиме прихильність Твою».

19. Бог відповів: «Ні. Твоя дружина Сарра народить тобі сина, і назвеш ті його Ісааком. Я укладу з ним і з його нащадками Мою Угоду. І вона буде навік.

20. Я чув твоє слово про Ізмаїла Я благословлю його. Я дам йому багато дітей. Він стане батьком дванадцятьох князів. І рід його стане великим народом.

21. Але Угоду Я укладу з Ісааком, якого Сарра народить тобі в цей час наступного року».

22. І коли Бог скінчив промовляти, то зник з очей Авраамових, повернувшись на Небо.

23. Тоді Авраам узяв свого сина Ізмаїла, всіх рабів, народжених у нього в домі, чи куплених за його гроші, зібрав усіх чоловіків і молодих хлопців і того ж дня усіх обрізав, як Бог звелів.

24. Авраамові сповнилося дев’яносто дев’ять років, коли йому зробили обрізання.

25. Авраамовому сину Ізмаїлу було тринадцять, коли йому зробили обрізання.

26. Аврааму і його сину Ізмаїлу зробили обрізання в один день.

27. Усі чоловіки Авраамового дому, всі раби, що народилися в його домі чи були куплені в чужинців, були обрізані разом з Авраамом.