Буття 17 UTT

1. Аврамові виповнилося дев’яносто дев’ять років. І з’явився Аврамові Господь, і промовив до нього: Я — Бог твій. Догоджуй Мені й будь бездоганним;

2. Я укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і вельми тебе розмножу.

3. Тож Аврам упав на своє обличчя, а Бог, промовляючи йому, сказав:

4. Я постановив: ось завіт Мій з тобою, — ти будеш батьком багатьох народів,

5. і надалі твоє ім’я не буде Аврам, а буде твоє ім’я Авраам, бо Я зробив тебе батьком багатьох народів.

6. І надзвичайно побільшу тебе, і зроблю тебе народами, і з тебе вийдуть царі.

7. І укладу Мій завіт між Мною і між тобою, і між твоїм потомством після тебе в їхніх поколіннях як вічний завіт, щоби бути Богом тобі й твоїм нащадкам після тебе.

8. Я дам тобі та твоїм нащадкам після тебе землю, в якій перебуваєш, — усю землю Ханаанську, — на вічне володіння, і Я буду їм Богом.

9. І сказав Бог Авраамові: А ти завіт Мій зберігатимеш — ти і твої нащадки після тебе в їхніх поколіннях.

10. І це завіт, який зберігатимеш між Мною і вами, та між нащадками твоїми після тебе в їхніх поколіннях. Тож буде обрізаний у вас кожний чоловічої статі,

11. обріжете вашу крайню плоть, — і це буде знаком завіту між Мною і вами.

12. Кожне восьмиденне ваше дитя чоловічої статі у ваших поколіннях буде обрізане: і народжений у твоєму домі, і куплений у будь-якого сина чужинця, який не з твоїх нащадків.

13. Обов’язково буде обрізаний народжений у твоєму домі й куплений; тож Мій завіт буде на вашому тілі як вічний завіт.

14. А необрізаний чоловічої статі, — кому восьмого дня не зроблять обрізання крайньої плоті, — вигублена буде та душа зі свого роду, бо розірвала Мій завіт.

15. І сказав Бог Авраамові: Твоя дружина Сара не зватиметься більше Сарою, але її ім’я буде Сарра.

16. Поблагословлю ж її і дам тобі від неї дитину. І поблагословлю її, і постануть народи, — з неї вийдуть царі народів.

17. І впав Авраам ниць, засміявся і сказав про себе, говорячи: Хіба в столітнього народиться син, невже Сарра, будучи дев’яностолітньою, народить?

18. А Богові Авраам сказав: Ізмаїл, нехай живе він перед Тобою.

19. Та Бог Авраамові сказав: Так. Ось твоя дружина Сарра народить тобі сина, і даси йому ім’я Ісаак, і Мій завіт — вічний завіт — Я укладу з ним і його нащадками, які після нього.

20. А ось, вислухав Я тебе про Ізмаїла. Ось, поблагословив Я його, тож побільшу його і дуже розмножу його. Він породить дванадцять народностей — зроблю його великим народом.

21. Та Мій завіт Я укладу з Ісааком, якого народить тобі Сарра наступного року в цей самий час.

22. І закінчив Бог промовляти до нього, і вознісся від Авраама.

23. Тож Авраам узяв Ізмаїла, свого сина, усіх народжених в його домі, усіх куплених і кожного чоловічої статі з людей Авраамового дому й протягом того ж дня зробив їм обрізання крайньої плоті, — так, як звелів йому Бог.

24. Авраамові було дев’яносто дев’ять років, коли зробив собі обрізання крайньої плоті.

25. Його синові Ізмаїлові було тринадцять років, коли йому зроблено обрізання крайньої плоті.

26. Того самого дня був обрізаний Авраам і його син Ізмаїл.

27. І всіх мужів його дому — народжених в домі й куплених із чужих народів — він обрізав їх.