Буття 2 UMT
1. Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх.
2. Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів.
Початок людства3. Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ.
4 5. Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю.
6. Води здіймалися з-під землі і зрошували поверхню.
7. Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою.
8. Потому Господь Бог посадив сад на сході, у місці, що звалося Едем, і поселив там чоловіка, якого створив.
9. Із землі Господь Бог зростив різні види дерев, які були гарні на вигляд і добрі на поживу. Посеред саду росли дерево життя й дерево пізнання добра і зла.
10. Через Едем текла ріка, що зрошувала сад. Нижче вона ділилася й утворювала чотири менших річки.
11. Назва першої Пішон. Вона текла навколо землі Хавіли.
12. І золото в цій країні добре. Також є ароматична смола і камінь онікс.
13. Назва другої річки була Ґіхон. Вона текла довкруги землі Куш.
14. Назва третьої річки Тиґр, що на сході від Ассирії. Четверта річка звалася Євфрат.
15. Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю.
16. І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева.
Перша жінка17. Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти».
18. І мовив Господь Бог: «Не годиться чоловікові бути самому. Я створю йому помічника, такого ж, як і він».
19. І з землі Господь Бог зліпив усіх тварин, що в полі, і всіх птахів, що в небі. Тоді Він привів їх до чоловіка, щоб дізнатися, як той назве їх. І так як чоловік називав кожну живу істоту, таке й було її ім’я.
20. І чоловік дав ім’я всій прирученій худобі, всім птахам небесним і всім диким звірям. Але помічника, подібного чоловікові, так і не було знайдено.
21. Тоді Господь Бог примусив чоловіка заснути міцним сном. І поки той спав, Господь Бог вийняв одне з його ребер і заживив тіло навколо місця, звідки взяв ребро.
22. Узяв Господь Бог те ребро і витворив із нього жінку, і привів її до чоловіка.
23. І вигукнув чоловік: «Нарешті! З’явилася людина, подібна мені! Це кістка від моїх кісток, плоть від моєї плоті. І зватиметься вона жінкою, бо взята з чоловіка».
24. Через це й залишає чоловік своїх батьків, щоб, з’єднавшись із жінкою своєю, стати з нею єдиною плоттю.
25. І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися.