Буття 25 UMT

1. Авраам одружився знову і взяв собі жінку на ім’я Кетура.

2. Вона народила йому Зимрана, Йокшана, Медана, Мидіана, Ішбака та Шуа.

3. Йокшан був батьком Шеби й Дадана. Нащадками Дедана були люди Ашура, летуші та леуми.

4. Мидіан мав синів Ефу, Ефера, Ханоха, Авіда і Елдаа. Усі вони були нащадками Кетури.

5. І віддав Авраам усе, що мав, Ісааку.

6. Він також роздав подарунки синам своїх наложниць, і ще за свого життя відіслав їх від свого сина Ісаака у східні землі.

7. Прожив Авраам сто сімдесят п’ять років.

8. Авраам зітхнув востаннє й помер у доброму старому віці, після довгого щасливого життя і приєднався до свого народу.

9. Авраамові сини Ісаак та Ізмаїл поховали його в печері Махпела на полі, що належало Ефронові, Зогаровому синові, хиттитові, на схід від Мамре.

10. То було поле, що його Авраам придбав у хиттитів. Там і поховали його разом з жінкою Саррою.

11. Після Авраамової смерті Бог благословив сина його Ісаака. Ісаак оселився поблизу Беер-Лахай-Роя.

12. Ось родовід Ізмаїла, сина Авраама і єгиптянки Аґар, Сарриної служниці.

13. Такі були імена його синів в порядку їх народження: первістком Ізмаїла був Невайот, за ним Кедар, Авдеел, Мівсам,

14. Мішма, Дума, Масса,

15. Хадад, Тема, Єтур, Нафис та Кедема.

16. Оце сини Ізмаїла, їхні імена, за їхніми селищами й поселеннями. І кожен з дванадцяти став князем у своєму племені.

17. Проживши сто тридцять сім років, Ізмаїл помер і приєднався до свого народу.

18. Ізмаїлові нащадки розселилися від Хавіли до Шура, що на схід від Єгипту по шляху до Ассирії, і часто нападали на своїх сусідів, нащадків братів Ізмаїлових.

19. Ось родовід Ісаака, Авраамового сина. Авраам був Ісааковим батьком.

20. Коли Ісаакові було сорок років, він узяв собі жінку Ревекку, дочку арамеянина Бетуїла арамійського з Паддан-Арама, сестру Лавана арамійського.

21. Ісаак молився Господу за свою жінку, оскільки вона була неплідна. Господь почув його молитви і його Ревекка завагітніла.

22. Діти штовхалися у неї в животі. І вона питала: «Що це зі мною?» Тоді пішла вона спитатися в Господа.

23. І мовив їй Господь: «Два племені у череві твоєму, народи розділилися вже там. Один міцніший буде за другого, і старший меншому служитиме».

24. Коли час прийшов, Ревекка народила близнят, двох хлопчиків.

25. Перший народився геть червоний і шкіра його була вкрита волоссям, то й нарекли його Ісавом.

26. За ним народився його брат, міцно тримаючись своєю ручкою за Ісавову п’яту. Його нарекли Яковом. Ісаакові той час було шістдесят років.

27. Хлопчики виросли. Ісав став вправним мисливцем і любив блукати в степу. Яків був тихим, домашнім чоловіком.

28. Ісаак полюбив Ісава, бо до вподоби йому була дичина, яку той приносив. Та Ревекка любила Якова.

29. Якось, коли Яків готував поїсти, Ісав прийшов з полювання виснажений.

30. Ісав і каже Якову: «Дай мені отій червоній страви, бо я виснажений». Через це його називали Едомом.

31. Та Яків відповів йому: «Продай мені спочатку своє первородство».

32. Ісав відповів: «Поглянь, я помираю з голоду. Що мені право первородства!»

33. Але Яків наполягав: «Спершу присягни, що поступишся мені своїм первородством!» Тож Ісав присягнув і продав Якову своє право первородства.

34. Тоді Яків дав Ісаву хліба і юшки. Той поїв, попив, а потім устав та й вийшов геть, показавши тим, який він байдужий до свого первородства.