Support Us

1. Відтак Авраам взяв собі жінку на ім’я Хетура.

2. Вона йому народила Земврана, Єксана, Мадана, Мадіяма, Єсвока і Сове.

3. А Єксан породив Савана, Темана і Дедана. Сини ж Дедана були: Раґуїл, Навдеїл, Ассуріїм, Латусіїм і Лоомім.

4. Сини ж Мадіяма — Ґефар, Афер, Енох, Авіра і Елраґа. Усі вони були синами Хетури.

5. Усі свої маєтки Авраам віддав Ісаакові, своєму синові,

6. а синам своїх наложниць ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід — до східної землі.

7. Днів же життя Авраама, які прожив, — сто сімдесят п’ять років.

8. Авраам відійшов — помер у добрій старості; у повноті віку, будучи старцем, він приєднався до свого народу.

9. Ісаак та Ізмаїл, його сини, поховали його в подвійній печері на полі Ефрона Саарського, хета, що напроти Мамврії, —

10. на полі, у печері, яку придбав Авраам у Хетових синів. Там поховали Авраама і його жінку Сарру.

11. Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Й Ісаак поселився біля Криниці видіння.

12. Ось родовід Ізмаїла, Авраамового сина, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри,

13. ось імена синів Ізмаїлових за іменами його родів: Навайот, первенець Ізмаїла, і Кидар, Навдеїл, Массам,

14. Масма, Ідума, Масси,

15. Ходдад, Теман, Єтур, Нафес і Кедма.

16. Це — сини Ізмаїла, це їхні імена за місцем їхнього проживання та їхнього поселення. Дванадцять володарів — за своїми народами.

17. Сто тридцять сім років — ось вік життя Ізмаїла. І відійшов — помер і приєднався до свого роду.

18. Проживав він від Евілата аж до Сура, що є напроти Єгипту, як іти до ассирійців, — поселився напроти всіх своїх братів.

19. А ось родовід Ісаака, Авраамового сина: Авраам породив Ісаака.

20. Ісаак був сорокалітнім, коли взяв собі за дружину Ревеку, дочку Ватуїла-сирійця з Месопотамії, сестру Лавана-сирійця.

21. І молився Ісаак до Господа за Ревеку, свою дружину, бо вона була неплідна. Бог вислухав його, і його дружина Ревека завагітніла.

22. Борсалися ж діти в ній. Тож сказала: Якщо так має бути зі мною, навіщо це мені? І пішла запитати в Господа.

23. А Господь їй сказав: У твоєму лоні є два народи, і два народи розділяться вже у твоєму лоні; та один народ візьме верх над другим народом: старший буде служити молодшому.

24. І настав час їй родити, і ось в її лоні були близнята.

25. З’явився син, первенець — рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож дано йому ім’я — Ісав.

26. А відтак з’явився його брат, і своєю рукою тримався за п’яту Ісава. І дано йому ім’я — Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли їх народила Ревека.

27. Хлопці виросли. Ісав був людиною поля: умів полювати. А Яків — людиною нелукавою, він перебував удома.

28. Ісаак полюбив Ісава, бо його здобич — це його пожива. Ревека ж любила Якова.

29. Якось зварив Яків страву. А Ісав прийшов з поля зовсім знесилений.

30. І сказав Ісав до Якова: Дай мені попоїсти цієї червоної страви, бо я заморився. Через це й дано йому прізвисько — Едом.

31. А Яків сказав Ісаву: Віддай мені сьогодні своє первородство!

32. А Ісав відповів: Ось я вмираю — то навіщо мені те первородство?

33. І сказав йому Яків: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся йому. Тож продав Ісав первородство Якову.

34. А Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той з’їв і випив, і підвівшись, відійшов. Тож знехтував Ісав первородством.