Logo
🔍

Буття 26 UMT

« Господнє одкровення Ісааку

1. Настав голод, ще й не такий, як був за життя Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, в Ґерар.

2. Господь явився йому і промовив: «Не ходи до Єгипту. Лишайся на землі, яку Я вкажу тобі.

3. Живи на цій землі чужинцем, а Я буду з тобою і благословлю тебе, бо Я віддам тобі й твоїм нащадкам усі ці землі. І виконаю Я тоді клятву, якою присягнув твоєму батькові Аврааму.

4. І примножу Я рід твій, і твоїх нащадків буде, як тих зірок у небі. Я віддам їм усі ці землі, і всі народи на землі благословенні будуть через твоїх нащадків.

5. Я зроблю так за те, що Авраам, твій батько, слухав Моє слово і робив так, як Я велів. Він дотримувався Моїх заповідей, законів, Мого вчення».

Пригода з Ревеккою в Ґерарі

6. Тож Ісаак залишився в Ґерарі.

7. Місцеві чоловіки почали розпитувати його про жінку. Ісаак їм відповідав: «Це моя сестра». Він боявся казати, що вона його дружина, думаючи: «Ревекка дуже вродлива, і чоловіки можуть убити мене, щоб заволодіти нею».

8. Ісаак уже жив там довгий час. От одного разу Авімелех, цар филистимський, глянув у вікно і побачив, як Ісаак тішиться зі своєю жінкою Ревеккою.

9. Авімелех покликав Ісаака й каже: «Вона твоя жінка! Як же ти міг сказати, що вона твоя сестра?» Ісаак йому відповів: «Я боявся, що загину через неї».

10. Тоді Авімелех сказав: «Що ж ти зробив з нами? Адже будь-хто з чоловіків міг лягти з твоєю жінкою, і кара тоді впала б на нас».

Ісаак стає багатим

11. І дав тоді Авімелех своєму народові такий наказ: «Якщо хтось торкнеться пальцем цього чоловіка чи його жінки, того покарано буде на смерть».

12. Того року Ісаак посіяв хліб на тій землі й зібрав гарний врожай. Господь благословив його.

13. Й Ісаак розбагатів. Він усе багатів і багатів, аж доки не став дуже багатий.

14. У нього було багато овець, великої худоби, рабів, і филистимляни почали заздрити йому.

15. Вони позасипали землею всі криниці, що викопали ще слуги Ісаакового батька, Авраама.

Вигнання Ісаака

16. І сказав тоді Авімелех Ісаакові: «Йди геть від нас, бо став ти значно дужчий за нас».

17. Ісаак пішов звідти. Він поставив свої намети в долині Ґерар і став там жити.

18. Він знову повідкопував криниці, що їх було вирито ще за життя його батька Авраама. Бо то филистимляни позасипали їх землею після смерті Авраама. І назвав їх Ісаак так само, як і його батько називав.

19. Ісаакові слуги, копаючи в долині, знайшли живе джерело.

20. Але ґерарські пастухи почали сперечатися із Ісааковими, кажучи: «Це наша вода». І назвав тоді Ісаак ту криницю Есек, оскільки вони сварилися з ним.

21. Тоді Ісаакові слуги викопали ще одну криницю. Та місцеві жителі знову почали сваритися за неї. І назвав тоді Ісаак цю криницю Сітна.

Угода з Авімелехом

22. Ісаак пішов звідти й викопав ще одну криницю. І ніхто вже не сварився за неї. І назвав тоді її Ісаак Реговот, сказавши: «Нарешті Господь дав і нам простір. Тож будемо множитися й жити на цій землі».

23. Ісаак пішов звідти до Беершеби.

24. Тієї ночі Господь явився йому і мовив: «Я Бог твого батька Авраама. Не бійся нічого, бо Я з тобою. Я благословлю тебе і зроблю твій рід численним в ім’я Авраама, Мого слуги».

25. Ісаак спорудив там вівтар, покликав ім’я Господа й поставив свої намети поруч. А слуги його викопали криницю.

26. Прийшов тоді до нього з Ґерара Авімелех зі своїм радником Ахуззатом, а також із воєначальником Фіколом.

27. Ісак спитав їх: «Чого ви до мене прийшли? Ви ж мене ненавидите, ви ж вигнали мене зі своєї землі».

28. А вони відповідають: «Тепер ми ясно бачимо, що Господь з тобою. То ми й подумали, чому б нам не поклястися один перед одним і не укласти Угоду з тобою.

29. Обіцяй, що не заподієш лиха нам, як і ми не заподіяли тобі. Нічого, крім добра, не вчинили ми тобі, лиш відіслали з миром. І тепер тебе Господь благословив».

30. То Ісаак влаштував для них гостину, і вони їли й пили.

31. Вранці вони повставали раненько й дали обіцянку один одному. Ісаак відіслав їх, і ті пішли собі з миром.

32. Того ж дня Ісаакові слуги прийшли до нього й сповістили, що вони викопали криницю, словами: «Ми знайшли воду!»

Одруження Ісава

33. І назвав Ісаак ту криницю Шеба. Тому й місто зветься Беершебою дотепер.

34. Коли Ісаву було сорок років, він одружився з Юдит, дочкою хиттита Беері та Басемат, дочки хиттита Елона.

35. І стали вони джерелом гіркоти для Ісаака й Ревекки.

»