Буття 30 UMT

1. Коли Рахиль побачила, що в неї немає дітей від Якова, вона почала заздрити своїй сестрі. Тож і звернулась вона до Якова: «Дай мені дітей, інакше мені не жити!»

2. Розгнівавшись на Рахиль, Яків кинув: «Чи я Бог? Він не дав тобі мати дітей».

3. І сказала тоді Рахиль: «Поглянь, ось моя служниця Вілха. Пізнай її, щоб вона народила дитину для мене і я стала матір’ю через неї».

4. І віддала Рахиль свою служницю Вілху Якову як дружину, і він пізнав її.

5. Вілха завагітніла й народила Якову сина.

6. Рахиль тоді й каже: «Бог був мені суддею. Він вислухав мене й дав мені сина». Через те й назвала Рахиль свого сина Даном.

7. Вілха знову завагітніла й народила Якову другого сина.

8. І сказала Рахиль: «Я відчайдушно боролась зі своєю сестрою і перемогла». І назвала вона його Нафталі.

9. Лея, побачивши, що не матиме вже дітей, віддала Якову свою служницю Зілпу за дружину.

10. І Леїна служниця Зілпа народила Якову сина.

11. Лея сказала: «Мені пощастило». І назвала вона сина Ґадом.

12. Леїна служниця Зілпа народила Якову другого сина.

13. Лея сказала: «Я щаслива, адже всі молоді жінки назвуть мене щасливою!» Вона назвала його Ашером.

14. Якось під час зелених жнив Рувим вийшов у поле, знайшов там мандрагору й приніс своїй матері Леї. Рахиль попросила її: «Дай мені, будь ласка, трохи мандрагори, яку приніс твій син».

15. Та відповіла: «Мало тобі, що забрала в мене чоловіка, так ще й хочеш забрати мандрагору мого сина?» Рахиль на те каже: «Якщо даси мені мандрагори твого сина, тоді Яків спатиме з тобою сьогодні».

16. Коли Яків того вечора повертався з поля, Лея вийшла йому назустріч і сказала: «Цієї ночі ляжеш зі мною, бо я заплатила за тебе мандрагорою, яку мій син знайшов». Тож Яків тієї ночі ліг з Леєю.

17. І Бог послухав Лею. Вона завагітніла й народила Якову п’ятого сина.

18. Лея сказала: «Бог нагородив мене за те, що віддала я чоловікові свою служницю». Вона назвала його Іссаха́ром.

19. І знову завагітніла Лея, і народила Якову шостого сина.

20. І сказала вона: «Бог щедро обдарував мене. Тепер чоловік шануватиме мене, бо я дала йому шістьох синів». Вона назвала його Завулоном.

21. Згодом Лея народила дочку і назвала її Діною.

22. Тоді Бог згадав Рахиль і прислухався до неї. Він зробив так, щоб і вона змогла мати дітей.

23. Тож Рахиль завагітніла й народила сина. Вона сказала: «Бог зняв з мене ганьбу».

24. Рахиль назвала його Йосипом. Вона сказала: «Хай би Господь дав мені ще одного сина».

25. Коли Рахиль народила Йосипа, Яків мовив до Лавана: «Відпусти мене до моєї рідної землі.

26. Віддай мені моїх жінок і дітей, за яких я відробив тобі. Віддай мені їх, і я піду, бо ти знаєш, що я добре тобі служив».

27. Лаван відповів йому: «Якщо твоя ласка, то послухай. Я дізнався з віщування, що Господь благословив мене через тебе».

28. І додав: «Назви свою ціну, і я сплачу її».

29. Яків йому й каже: «Ти знаєш, як я служив тобі, як я доглядав твою худобу.

30. Те мале, що ти мав до того, як я прийшов, зараз зросло у багато разів. Господь благословив тебе, щойно я прийшов. Ось прийшов час мені попрацювати і для власного дому?»

31. Лаван спитав: «Що ж тобі дати?» Яків відказав: «Нічого мені не давай. Якщо зробиш для мене те, що я хочу, то я повернуся й знову пастиму й доглядатиму твої отари.

32. Сьогодні я пройду по всіх твоїх отарах і відберу кожну сіру або плямисту вівцю і кожне руде козеня, а також сірих або плямистих кіз. Це й буде мені платнею.

33. Моя чесність невдовзі посвідчить за мене. Коли ти перевірятимеш мій заробіток, то якщо у мене знайдеш яку козу, що не буде сірою чи плямистою, а ягня — рудим, то вважатимеш, що я їх украв».

34. І сказав тоді Лаван: «Гаразд! Нехай буде так, як ти кажеш».

35. А сам того ж дня вилучив (сховав) усіх сірих або плямистих козлів та кіз, усіх, що мали біле на собі, а також усіх рудих ягнят. І наказав синам своїм стерегти їх.

36. Лаван відвів усю ту худобу в інше місце. Добиралися туди вони три дні. Яків же залишився стерегти решту Лаванових отар на старому місці.

37. Він тоді нарізав свіжого гілля з тополь, мигдалевого та платанового дерев і подекуди познімав з них кору, залишивши білі смужки на гілках.

38. І розкидав те гілля коло отар по жолобах для води в місцях водопою, й де вівці парувалися.

39. Після того, як вівці злучалася коло того гілля, народжувалися рябі, строкаті та смугасті ягнята.

40. Яків відділяв ягнят. Він ставив овець писками проти смугастих та рудих у Лавановій отарі. Так Яків тримав свої власні отари окремо, не змішуючи їх.

41. Щоразу, коли міцніші тварини злучалися, він клав гілля у ночви, щоб злучаючись біля тих ночв, вони його бачили.

42. Не робив він цього зі слабшими тваринами. Тож слабші ягнята ставали Лавановими, а міцніші — Яковими.

43. Отже, Яків став дуже і дуже багатим. І мав він великі отари, слуг і служниць, верблюдів і ослів.