Буття 34 UMT

1. Якось Діна, дочка Леї та Якова, вийшла подивитися на місцевих жінок.

2. І побачив її Сихем, син Гамора хивійця, правителя тієї землі. І взяв він її, ліг з нею та й зганьбив її.

3. Але душею він прив’язався до Діни, Якової дочки, покохав її і хотів полонити її серце.

4. І сказав тоді Сихем своєму батькові Гамору: «Засватай мені цю дівчину».

5. У той час, коли Яків довідався, що Сихем позбиткувався з його дочки Діни, сини його були в степу з худобою. Тож Яків дочекався, поки вони повернулися.

6. Гамор, Сихемів батько, пішов до Якова, щоб поговорити з ним.

7. На той час якраз прийшли з поля Якові сини. Почувши, що сталося, хлопці дуже обурилися й запалали великим гнівом, оскільки Сихем зганьбив Ізраїль тим, що ліг з Яковою дочкою. А такі речі чинити не годиться.

8. І сказав їм тоді Гамор: «Мій син Сихем прагнув вашої дочки. Прошу вас, віддайте її йому за жінку.

9. Укладімо шлюбну угоду: віддайте нам ваших дочок, а наших беріть собі.

10. Живіть разом з нами. Земля відкрита перед вами, влаштовуйтеся, працюйте на ній, набувайте на ній добро».

11. Тоді Сихем і каже до Діниного батька та її братів: «Прийміть мене, і я дам вам усе, чого ви забажаєте.

12. Призначте викуп, і якими б дари не були дорогими, я принесу все, що вам завгодно, але віддайте мені цю дівчину за дружину».

13. Тоді Якові сини відповіли Сихемові та його батькові Гамору, намагаючись обдурити їх, бо ж Сихем знечестив їхню сестру Діну.

14. Вони сказали: «Ми не можемо віддати свою сестру за необрізаного, бо це буде ганьбою для нас.

15. Ми погодимося лише за умови, якщо всі чоловіки серед вас будуть обрізані, як і ми.

16. Тоді ми віддамо за вас своїх дочок і візьмемо собі ваших, житимемо з вами і станемо одним родом.

17. Якщо ж ви не послухаєте нас і не зробите обрізання, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть».

18. Їхні слова сподобалися Гамору та його сину Сихему.

19. Юнак не вагався зробити те, про що було сказано, бо прагнув Якової дочки. А був він найповажнішим у батьковім домі.

20. Гамор із сином Сихемом пішли до міської брами й звернулися до чоловіків свого міста:

21. «Ці люди ставляться прихильно до нас. Нехай живуть на цій землі і промишляють на ній. Погляньте, землі багато, вистачить і для них. Ми братимемо їхніх дочок собі за жінок, і віддаватимемо за них наших дочок.

22. Та лише за такої умови ці люди згодяться жити з нами і стати одним народом: слід обрізати кожного чоловіка серед нас, як і вони є обрізані.

23. Вся їхня худоба, все їхнє майно і кожна тварина стане нашою. Так погодимося з ними і вони житимуть разом з нами».

24. І всі мешканці міста погодилися з Гамором і сином його Сихемом. І були обрізані всі чоловіки, що мешкали в тому місті.

25. На третій день усі вони ще страждали від болю. А двоє Якових синів, Симеон та Левій, брати Діни, кожен узявши свій меч, сміливо напали на беззахисне місто і повбивали всіх чоловіків.

26. Вони вбили й Гамора і його сина Сихема мечем, забрали Діну з Сихемового дому й пішли звідти.

27. Тоді сини Якова прийшли до вбитих і пограбували все місто за те, що Сихем зганьбив їхню сестру.

28. Вони забрали їхні отари овець, їхню худобу, їхніх ослів і все, що було в місті чи в степу.

29. Вони захопили все їхнє майно, і всіх жінок і дітей вони забрали в полон, все розграбували в кожній оселі.

30. Тоді Яків мовив до Симеона та Левія: «Ви накликали біду на мене, адже мене тепер зненавиділи ханаанці та перизійці, що живуть у цих землях. Як на мене, нас мало. Зібравшись усі разом проти мене, вони нападуть, і я буду знищений, і мій дім також».

31. Але ті відповіли: «Як насмілився він поводитися з нашою сестрою як з повією?»