Буття 39 UMT

1. Отже, Йосипа було привезено до Єгипту. Потифар, військовий, начальник фараонової варти, єгиптянин купив його у купців, що привезли його туди.

2. Та Господь був з Йосипом, і йому щастило. І оселився він у домі свого єгипетського господаря.

3. І той побачив, що Господь був з Йосипом і що Господь усе зробив, щоб йому щастило.

4. Йосип здобув прихильність у очах свого господаря і став його слугою. Той зробив Йосипа управляючим своїм домом і поставив наглядати за всім своїм майном.

5. З того часу, як він зробив Йосипа управляючим своїм домом і всім своїм майном, Господь благословив дім єгиптянина через Йосипа. Благословення Господнє було на всьому, що мав Потифар і вдома, і в полі.

6. Отже, Потифар залишив усе під наглядом Йосипа і завдяки йому не турбувався ні про що, крім хліба щоденного. Йосип був доброї статури і гарний на обличчя.

7. Згодом дружина господаря почала накидати оком на Йосипа. Якось вона сказала: «Візьми мене!»

8. Та Йосип відмовився. Він сказав їй: «Послухай, зі мною мій господар не турбується ні про що в домі, і все, що має, залишив під моїм наглядом.

9. Немає вищого в цьому домі, крім мене. Він не відмовляє мені ні в чому, не віддає лише тебе, бо ти його дружина. То як же можу я чинити таке зло і грішити проти Бога?»

10. День-у-день вона повторювала йому те саме, але він відмовлявся лягти поруч неї або ж бути з нею.

11. Одного дня, коли Йосип прийшов у дім виконувати свої обов’язки, нікого з слуг не було в хаті.

12. Потифарова дружина схопила його за вбрання і каже: «Лягай зі мною в постіль!» Він же, залишивши свій одяг у неї в руках, вирвався й вибіг надвір.

13. Вона побачила, що він залишив свій одяг в її руках і втік надвір.

14. Тоді вона загукала домашнім: «Погляньте, мій чоловік привів сюди цього єврея, щоб він насміхався з нас. Він прийшов до мене, щоб переспати зі мною, та я голосно закричала.

15. Почувши, що я здійняла ґвалт, він утік надвір, залишивши свій одяг».

16. Вона залишила в себе той одяг, аж доки господар не прийшов додому.

17. Тоді вона розповіла йому те саме: «Слуга-єврей, якого ти привів до нас, прийшов позбиткуватися з мене.

18. Та коли я здійняла ґвалт, він залишив свій одяг коло мене і втік надвір».

19. Вона сказала: «Отаке вчинив твій слуга зі мною». Почувши ці слова, господар дуже розлютився.

20. Йосипів господар схопив його та й кинув до в’язниці, де утримувалися фараонові в’язні. І Йосип залишився у тій в’язниці.

21. Але Господь був із ним і виявив милість до нього. Він дарував йому прихильність начальника в’язниці.

22. Начальник в’язниці зробив його старшим над усіма в’язнями, але він виконував ту ж роботу що й інші.

23. Начальник в’язниці не стежив за тим, що довірено було Йосипові, бо Господь був із ним і Господь робив усе, щоб йому щастило.