Буття 40 KUL

1. Сталося ж по сих речах, провинив дука винарський в царя Египецького, і дука пекарський пановї свойму, цареві Египецькому.

2. І розгнївився Фараон на обох дворян своїх, на дуку винарського й на дуку пекарського.

3. І повкидав їх у темницю в домі гетьмана вартовиків, у те місце, куди вкинуто Йосифа.

4. І приручив їх доглядник темничний Йосифові, і служив їм, і пробували вони довгий час у темницї.

5. І бачили обидва сни ув одну ніч, і кожен угадував свій сон по свойому, дука винарський і дука пекарський царя Египецького, що седїли в темницї.

6. Увійде ж до них Йосиф уранцї і бачить, вони посуміли.

7. І поспитав дуків Фараонових, що були з ним у темницї в пана свого: Чого ви дивитесь так сумовито сьогоднї?

8. Вони ж кажуть йому: Сон снився нам, а вгадника йому нема. Каже ж їм Йосиф: Чи не від Бога ж угадуваннє? Ось, роскажіте лишень менї.

9. І повідав дука винарський сон свїй Йосифові, та й каже: У снї мойму, бачся, виноградний кущ передо мною,

10. У виноградного ж куща три вітки, і неначе процьвів, і виросли сьпілі грони.

11. А чаша Фараонова в руцї в мене. І взяв я грону, і видавив у чашу, та й подав чашу в руки Фараонові.

12. І каже йому Йосиф: От проти чого се снилось. Три грони, се три днї.

13. Через три днї підійме Фараон голову твою, та й верне тебе на місце твоє; і подавати меш Фараонові чашу до рук його прежнїм звичаєм, як був єси його винарем.

14. Спогадай же на мене, як добре тобі буде і змилосердись до мене, та й нагадай про мене Фараонові, та й визволь мене з твердинї сієї.

15. Мене ж бо вкрадено з країни Єврейської; і тутеньки нїчого лихого не вкоїв я, щоб мене вкинути в темницю.

16. І вбачав дука пекарь, що гаразд угадує, та й, каже Йосифові: А менї снилось, бачся, три кошики хлїба на голові в мене.

17. І в верхньому кошику всякий хлїб до вподоби Фараонові, да птаство небесне росклювало все з кошика на голові в мене.

18. Відказав же Йосиф кажучи: От проти чого снилось. Три кошики, се три днї.

19. Через три днї підійме в гору від тебе Фараон голову твою, і повісить на дереві тебе, і поїсть птаство небесне тїло твоє з тебе.

20. Сталося ж на третїй день, припав день родження Фараонового, і він справив пир усїм дворянам своїм, і підняв угору голову дуцї винареві свойму і дуцї пекареві свойму, посеред своїх дворян.

21. І поставив дуку винарського на місце його знов, щоб подавав той чашу до рук Фараонових,

22. Дуку ж пекаря велїв повісити на дереві; як віщував Йосиф їм.

23. Однак не спогадав дука винар царський Йосифа, байдуже про його.