Буття 41 UMT

1. Два роки по тому фараонові приснився сон, наче він стоїть на березі ріки Ніл.

2. І виходить із Нілу сім корів, та такі гарні та вгодовані! І почали вони пастися в очереті.

3. І ще сім корів вийшло з Нілу за ними, та такі бридкі та худі! Поставали вони поруч з тими на березі Нілу.

4. Тоді бридкі та худі корови з’їли гарних та вгодованих. На цьому фараон прокинувся.

5. І знову він заснув, і сниться йому вдруге: сім колосків з зерном, повні та гарні, і виростають вони з одного стебла.

6. Ще сім колосків, але тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру виростають за ними.

7. Потім тонкі колоски поглинули сім повних та гарних колосків. І прокинувся фараон, але то був лише сон.

8. Вранці дух його занепокоївся. І послав він по всіх чародіїв Єгипту та по своїх мудреців і розповів їм свої сни. Але ніхто не зміг розтлумачити їх фараонові.

9. Та головний виночерпій сказав фараонові: «Сьогодні я згадав свої провини.

10. Якось фараон розгнівався на своїх слуг і кинув мене й головного пекаря до в’язниці, під нагляд начальника варти.

11. Однієї ночі кожному з нас приснилися сни, та кожний з них мав своє значення.

12. З нами там був молодий єврей-раб, слуга начальника варти. Ми розповіли йому, а він розтлумачив нам наші сни, кожному значення його сну.

13. І сталося так, як він казав нам. Мене повернули на мою посаду, а пекаря повісили».

14. То фараон послав по Йосипа, і його швиденько вивели з темниці. Йосип поголився, перевдягнувся й прийшов до фараона.

15. Фараон і каже йому: «Мені приснився сон, і немає нікого, хто може розтлумачити його. Та я чув про тебе, що ти вмієш тлумачити сни».

16. Йосип відповів фараонові: «Не я, але можливо Бог матиме ласку пояснити сни фараонові».

17. А фараон каже Йосипу: «У сні моєму стояв я на березі ріки Ніл.

18. Аж раптом виходять із Нілу сім вгодованих і добрих корів і пасуться в очереті.

19. За ними ще сім корів виходять, та такі бідні, бридкі й геть худі! Я ніколи не бачив таких бридких у всьому Єгипті.

20. І пожерли ті худі бридкі корови перших сімох, Угодованих.

21. І навіть тоді, коли вони пожерли їх, ніхто не міг сказати, що вони пожерли їх, вони залишилися такі ж бридкі, як і раніше. Тоді я прокинувся.

22. Далі я бачив уві сні сім колосків із зерном, і були вони повні та добрі, і росли вони з одного стебла.

23. За ними росло ще сім колосків, зів’ялі, тонкі та зморщені від східного (гарячого) вітру.

24. Тоді тонкі колоски проковтнули сім гарних. Я розповів це своїм жерцям, але ніхто з них не зміг розтлумачити того».

25. Тоді Йосип сказав фараону: «Фараонові сни мають єдине значення. Бог повідомив фараонові про те, що Він згодом вчинить.

26. Сім добрих корів — сім (добрих) років, і сім добрих колосків з зерном — це також сім (добрих) років. Це один і той же сон.

27. Сім худих і бридких корів, що вийшли слідом за першими — це сім (поганих) років. Також і сім тонких колосків, зморщених від східного вітру — це сім голодних років.

28. Ось чому я кажу фараонові, що Бог відкрив йому те, що Він згодом зробить.

29. Послухай, протягом семи років добробут пануватиме на всій Єгипетській землі.

30. За ними настануть сім голодних років, і весь добробут забудеться на Єгипетській землі, і голод занапастить країну.

31. Час достатку забудеться через голод, що настане, бо буде він дуже тяжкий.

32. А що сон повторився фараонові двічі, то це означає, що було це призначено Богом, і що Бог зробить так, що все це незабаром збудеться.

33. Тож нехай зараз фараон знайде розумного й мудрого чоловіка і поставить його над усією Єгипетською землею.

34. Нехай фараон вибере й призначить наглядачів за землею, щоб вони збирали п’яту частину всього, що дає Єгипетська земля, протягом семи років статків.

35. Вони мусять зібрати все збіжжя за ті сім урожайних років, що настануть. Вони також мусять заготовити хліб, згідно з фараоновим наказом, у містах і зберігати його.

36. І ці харчі будуть запасом для країни на сім голодних років, що прийдуть на Єгипетську землю, щоб голод не занапастив землю».

37. Сказане дуже сподобалося фараонові та всім його підлеглим.

38. Фараон сказав своїм підлеглим: «Чи можемо ми знайти чоловіка такого, як цей, що має Дух Божий у собі?»

39. І звернувся фараон до Йосипа: «Оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає нікого розумнішого й мудрішого від тебе.

40. Ти відповідатимеш за мій дім, а мої люди слухатимуться твого слова. Лиш я на троні буду вищим від тебе».

41. І ще сказав фараон Йосипу: «Послухай-но, я доручаю тобі правити всією Єгипетською землею».

42. Тоді фараон зняв з пальця перстень зі своєю печаткою і надів його Йосипові на палець. Потім він вбрав Йосипа в тонкі льняні шати і почепив золотий ланцюжок йому на шию.

43. І везли Йосипа на другій за фараоновою колісниці, і люди гукали поперед нього: «Вклоняйтеся!» Тож доручив фараон йому правити всією Єгипетською землею.

44. І сказав фараон Йосипу: «Я фараон, тому без твого дозволу ніхто у всій землі Єгипетській не посміє ворухнути рукою, чи ступити ногою».

45. І дав фараон Йосипові ім’я Цафенат-Панеа. Він також дав йому за дружину Асенат, дочку Потіфера, жреця з Она. І пройшов тоді Йосип по всій землі Єгипетській.

46. Йосипу було тридцять років, коли він почав служити фараону, єгипетському царю. Залишивши фараона, він подорожував по всій Єгипетській землі.

47. Протягом семи врожайних років земля рясно родила.

48. Йосип збирав увесь хліб семи років, коли був достаток у Єгипті, і складав його в містах. Він складав у містах хліб, зібраний навколо кожного з них.

49. І зібрав Йосип зерна так багато, як того піску морського, так багато, що перестав міряти. Його було дуже багато.

50. Перед тим, як настали голодні роки, у Йосипа народилося двоє синів. Їх народила йому Асенат, дочка Потіфера, жреця з Она.

51. Йосип назвав первістка Манассією, мовивши: «Бог дав мені забути про всі мої біди, про батьків дім».

52. Другого сина Йосип назвав Ефраїмом, мовивши: «Бог дав мені дітей на землі тривог моїх».

53. Скінчилися сім років достатку в Єгипетській землі.

54. І прийшли сім голодних років, як і казав Йосип. Голод був по всіх землях, але у всьому Єгипті скрізь був хліб.

55. Коли ж у всьому Єгипті почав відчуватися голод, люди заволали до фараона щодо хліба, та фараон сказав усьому Єгипту: «Звертайтеся до Йосипа й робіть те, що він вам скаже».

56. Коли голод охопив усю країну, Йосип повідчиняв усі комори, де зберігалося зерно, і почав продавати його єгиптянам, бо голод лютував на Єгипетській землі.

57. Люди з усіх усюд приходили в Єгипет до Йосипа, щоб купити хліба, бо голод лютував по всій землі.