Буття 7 UTT

1. І сказав Господь Бог Ноєві: Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, оскільки Я побачив, що ти праведний переді Мною в цьому роді.

2. Із чистої худоби введи до себе по сім: самців і самиць; а з худоби нечистої — по парі: самців і самиць.

3. І з птахів небесних чистих — по сім, самців і самиць; а з птахів нечистих — по парі, самців і самиць, щоби прогодувати потомство для всієї землі.

4. Бо ще сім днів — і Я пошлю дощ на землю на сорок днів і сорок ночей, і знищу з поверхні землі кожну істоту, яку Я створив.

5. І зробив Ной усе, що заповів йому Господь Бог.

6. Ной же мав шістсот років, — і настав водний потоп на землі.

7. Тож з огляду на води потопу Ной ввійшов у ковчег, а з ним його сини, його дружина і дружини його синів.

8. І з птахів, і з чистої худоби, і з нечистої худоби, і з усіх плазунів, які на землі,

9. по двоє ввійшли в ковчег до Ноя, — самець і самиця, — як і звелів йому Бог.

10. І сталося, що через сім днів води потопу ринули на землю.

11. На шестисотому році життя Ноя, другого місяця, двадцять сьомого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела безодні, і повідчинялися загати небесні.

12. І сорок днів та сорок ночей ішов дощ на землю.

13. У той день Ной, сини Ноя — Сим, Хам і Яфет, і дружина Ноя, а з ним — три дружини його синів увійшли в ковчег.

14. І всі звірі за родом, уся худоба за родом, усякий плазун, який повзає по землі, за родом, і всякий птах за родом

15. увійшли в ковчег до Ноя по парах з кожної істоти, в якій є дух життя.

16. І ті, які входили, з кожної істоти ввійшли самець і самиця, — так, як заповів Ноєві Бог. І закрив Господь Бог знадвору ковчег.

17. І був потоп на землі сорок днів і сорок ночей; і прибула вода, і підхопила ковчег, і піднявся він із землі.

18. Вода набирала сили, її надзвичайно побільшало на землі, а ковчег носило по поверхні води.

19. Усе більше і більше прибувала вода на землі й покрила всі високі гори, що були під небом;

20. вода піднялася і покрила всі найвищі гори товщею води в п’ятнадцять ліктів.

21. І вимерло всяке створіння, яке рухається по землі: з птахів, худоби, звірів, і всякий плазун, який повзає по землі, і кожна людина.

22. Тож усе, що має дух життя, — усе, що було на суші, — вимерло.

23. І знищена була всяка істота, яка на поверхні всієї землі, — від людини до худоби, плазунів і небесних птахів, — були вигублені вони із землі. Залишився тільки Ной і ті, хто був з ним у ковчезі.

24. І здіймалася вода над землею сто п’ятдесят днів.