Буття 9 UTT

1. І поблагословив Бог Ноя та його синів, і сказав їм: Зростайте та розмножуйтеся, наповнюйте землю і володійте нею.

2. Страх і трепет перед вами будуть у всіх звірів землі, у всіх небесних птахів і в усього, що рухається по землі, і в усіх морських риб: вам у руки Я віддав їх.

3. І все, що плазує, що живе, буде вам на поживу; як зелені рослини — віддав Я вам усе.

4. Лише м’яса з кров’ю душі не їжте.

5. Адже й вашої крові, душ ваших, Я вимагатиму, — з руки всякого дикого звіра вимагатиму її, і з руки людини-брата вимагатиму людської душі.

6. Хто проливатиме людську кров, — його кров проллється за неї, бо за образом Божим створив Я людину.

7. Ви ж зростайте і розмножуйтеся, наповнюйте землю і множтеся на ній.

8. І звернувся Бог до Ноя та до його синів, які були з ним, кажучи:

9. Ось Я укладаю Мій завіт з вами та вашими нащадками, які будуть після вас:

10. з кожною живою душею серед вас, з птахами, худобою і всяким звіром землі, — з усіма, які вийшли з ковчега.

11. І укладу Мій завіт з вами, і більше не загине жодна істота від вод потопу, і не будуть більше води потопу знищувати всю землю.

12. І промовив Господь Бог до Ноя: Ось знак завіту, який Я на вічні покоління укладаю між Мною і вами, і між усякою живою душею, яка є з вами, —

13. даю Мою райдугу в хмарі. Тож вона буде знаком завіту між Мною і землею.

14. І буде: коли наведу Я хмари на землю, то з’явиться Моя веселка в хмарі,

15. і пригадаю Мій завіт, який є між Мною і вами, і між кожною живою душею в усякому створінні, — і води не стануть більше потопом, щоби знищити кожну істоту.

16. І буде райдуга в хмарах, і Я бачитиму, щоби пам’ятати вічний завіт між Мною і між кожною живою душею в усякому створінні, яке є на землі.

17. І сказав Бог Ноєві: Це знак завіту, який Я уклав між Мною і між кожною істотою, яка є на землі.

18. Сини ж Ноя, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. Хам був батьком Ханаана.

19. Оці троє — Ноєві сини; від них розсіялися люди по всій землі.

20. Ной став першою людиною-рільником, і насадив виноградник.

21. Він випив вина і сп’янів, і перебував нагий у своєму житлі.

22. А Хам, батько Ханаана, побачив наготу свого батька і, вийшовши, розповів двом своїм братам надворі.

23. Тоді Сим і Яфет, взявши плаща, обидва накинули собі на плечі й, повернені спинами, підійшли та прикрили наготу свого батька; їхні обличчя були повернені назад — тож не побачили наготи свого батька.

24. Ной витверезився від вина й дізнався, як з ним учинив його молодший син.

25. І промовив він: Проклятий Ханаан. Він буде рабом своїм братам.

26. Благословенний Господь, Бог Сима, — сказав він, — а Ханаан буде йому рабом.

27. Нехай поширить Бог Яфета і нехай живе в помешканнях Сима, — а Ханаан нехай буде їхнім рабом.

28. Після потопу Ной прожив триста п’ятдесят років.

29. А всіх днів Ноя було дев’ятсот п’ятдесят років; і він помер.