Авакум 2 UMT

1. Стоятиму на варті я, на захиснім валу я буду насторожі і виглядатиму, що скаже Він мені, що відповість на мої скарги.

2. І відповів мені Господь: «Чітко запиши цю з’яву на скрижалях, щоб кожен, хто читає, міг швидко прочитати їх.

3. Бо ця з’ява — свідчення призначеного часу, вона — про кінець. Вона не бреше, бо прийде він неминуче. Хоча здається, що забарився він, чекай на нього, бо справді він надходить.

4. Справді, той, хто зневіриться, не житиме згідно з нею, але праведний у вірі, житиме.

5. Як вино може зрадити людину, так і погорда обдурює зухвалого. Він, як ненаситна смерть, не може задовільнити себе, руйнуючи та поневолюючи інші народи.

6. Тож незабаром стане він притчею для народів й виставлятимуть його на посміховисько. Хтось скаже: „Це чоловік нагарбав чужого, але не втримає нічого, бо весь цей крам — лише борги!”

7. Ти, чоловік, в кого багато сили, ти відібрав у інших гроші. Та згодом вони прокинуться й постануть проти тебе, збираючи усе, що ти загарбав в них. Тоді ти сам будеш здобиччю для народів й смертельно жахатимешся їх.

8. За те, що ти пограбував багато народів, решта народів грабуватиме тебе за пролиту кров людську, за те насильство, що на землю впало, на міста і на всіх їхніх мешканців.

9. Ви, хто завдяки здирству багатіє, накликаючи руїну на свій дім, хто звів розкішні й надійні оселі, щоб захистити себе від лиха!

10. Наготував ти приниження своєму дому тим, що вигубив багато народів, та через те ти не збережеш й власного життя.

11. Бо й каміння стін кричатиме, і дерев’яні крокви підхоплять той крик.

12. Ви, князі жорстокі, хто зводить місто на крові, хто на злочині засновує поселення.

13. Однак Господь Всемогутній знищить у вогні все те, що будували вони: уся їх праця — марна.

14. Бо сповниться земля знанням про славу Господа, як водою наливається море.

15. Горе тим, хто у гніві примушує інших страждати. Вони подібні до того п’янички, який збиває перехожих з ніг, та забирає їхній одяг, щоб подивитись на їх приниження.

16. Але ж вони скуштують чашу гніву Господнього, та, випивши з неї, впадуть до землі, неначе сп’янілі.

17. Бо за насильство та крадіжки худоби, що скоїв ти в Ливані, страх упаде на тебе за кров людську, за нещастя краю і кожного міста, і всіх, хто в них живе».

18. Яка користь від боввана, або різьбленої подоби, чи постаті лжебога. Не покладайтеся на своє творіння, бо воно таке нікчемне й німе, воно не допоможе.

19. Горе вам, хто говорить цурпалку або німому каменю: «Прокинься» чи «Вставай!» Чи може він чогось навчити? Він покритий золотом і сріблом, та духу в ньому немає.

20. А Господь — у Своєму святому храмі. Нехай весь світ замовкне в повазі перед Ним.