Авакум 2 UTT
1. Я стану на моїй сторожі, вийду на камінь і погляну, щоб побачити, що говоритиме в мені й що відповім на моє картання.
2. Господь відповів і сказав мені: Напиши видіння ясно і на дошці, щоб за ним гнався той, хто читає.
3. Тому що видіння ще на час і прийде до кінця, і не намарно. Якщо забариться, почекай його, бо воно неодмінно прийде і не затримається.
4. Якщо відступиться, Моя душа не матиме вподобання в ньому. А праведний житиме з Моєї віри.
5. Образливий і зневажливий же муж — хвалько, ніщо не закінчить той, хто, наче ад, поширив свою душу, і цей ненаситний, як смерть, і збере до себе всі народи, і прийме до себе всіх людей.
6. Хіба не візьмуть це все, як притчу проти нього і загадки, щоб розповідати про нього? І скажуть: Горе тому, хто множить собі те, що не є його. Аж доки? І тому, хто дуже обтяжує своє ярмо.
7. Бо раптово повстануть ті, що його кусають, і збудяться ті, що змовляються проти тебе, і будеш їм на пограбування.
8. Тому що ти пограбував численні народи, тебе пограбують усі народи, що залишилися, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
9. О, хто збирає поганий збір для свого дому, щоб поставити на висоту своє гніздо, аби вирватися з руки злих.
10. Ти порадив сором для твого дому, ти поклав край численним народам, і твоя душа згрішила.
11. Тому що камінь зі стіни закричить, і жук з дерева це скаже.
12. Горе тому, хто будує місто кров’ю й готує місто неправедністю.
13. Чи не це в Господа Вседержителя? І численні народи пропали у вогні, і численні народи знемоглися.
14. Адже земля наповниться пізнання Господньої слави, вона покриє їх, наче вода.
15. О, хто напоює свого ближнього мутним напоєм і споює, щоб поглянути на їхні печери.
16. Повноту безчестя замість слави пий, і ти і зрушся, і затрусися. Тебе обійшла чаша Господньої правиці, і зібрано безчестя на твою славу.
17. Тому що безбожність Лівану тебе покриє, і страждання від звірів тебе налякає, через кров людей, безбожність краю та міста і всіх, що в ньому живуть.
18. Яка користь різьбленого, що його вирізьбили? Він виготовив його литтям, оманливу фантазію, бо той, хто зліпив, повірив у своє ліплення, щоби зробити глухого ідола.
19. Горе тому, хто каже до дерева: Отверезься, піднімися! — і до каменя: Піднесися вгору! І це є вигадка, бо це — литво із золота і срібла, і жодного духу в ньому немає!
20. А Господь у Своєму святому храмі! Нехай Його обличчя вшановує вся земля.