Авакум 3 UMT

1. Молитва Аваккума, пророка, згідно з шиґґайоном.

2. Господи, про Тебе новину почув я, Господи, я вражений справами Твоїми. Зроби такі ж великі справи за наших часів, в найближчі роки дай пізнати їх. У гніві пам’ятай про милосердя.

3. Приходить із Теману Бог, Святий з’являється з гори Паран. Села Всі небеса вкриває Його слава, земля наповнена пісень хвали Йому!

4. Рука Його сяє промінисто, вона яскраво випромінює світло. Бо в руці Його схована міць така.

5. Поперед Нього йде хвороба, у слід за Ним руйнівник іде.

6. Всевишній став судити землю; Він дивиться, й тремтять народи з жаху. Хитаються довічні гори, узвишшя споконвічні просідають, бо істині шляхи Господні! Він таке завжди таке творив.

7. І замість кривди, що я бачив, нажахані намети затремтять в Кушані, від страху заколиваються запони у землі Мидійській.

8. Господи, чи гніваєшся Ти на ріки? Чи проти моря лють Твоя палає? Чи в гніві ти до перемоги мчиш на конях й колісницях?

9. Навіть тоді Ти явив народу веселку, яка була доказом Угоди з народами землі. Села Річками розтинаєш землю Ти!

10. Тебе бачать гори і здригаються. Вода струмить з високих гір, безодня океанська голос подає, бо вона втратила владу над землею.

11. Сонце й Місяць втратили свою яскравість, коли побачили сяйво блискавок Твоїх. Забороняєш Ти світити на його шляху. Світло стріл Твоїх, що носяться навколо, та сполох списа осяває небеса.

12. У люті Ти ступаєш по землі, у гніві Ти розтоптуєш народи.

13. Виходиш Ти, аби народ Свій врятувати, та привести до перемоги царя, обранця Свого. Винищив Ти вождів кожного з нечестивих народів: з найменшого, до найважливішого. Села

14. Ти використав ціпок Мойсея, щоб зупинити ворожі армії. Ті воїни, мов буря, кинулись, щоб нас розвіяти. Вони гадали, що нас так легко подолати, як крадькома пограбувати бідняка.

15. Але провів Ти через море коней Своїх, скаламутивши глибокі води.

16. Почув я це, і затрусилося усе в мені, та голосно присвиснув я. Гниття в мої кістки ввійшло, і ноги затрусились піді мною. Терпляче я чекатиму на день нещастя, що прийде на народ, який-но нападе на нас.

17. Хай навіть смоковниця більше не цвіте, нехай лоза ні грона не приносить. Хай навіть висохнуть плоди олив, нехай не вродить більше хлібна нива, кошари опустіють, і ні худобини не буде у хліву,

18. та навіть і тоді радів би з того, що Господь зробив. Я святкував би Бога, бо Він — Спаситель мій.

19. Господь, Володар мій, мене могутнім робить, Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими, коли мене Він в небезпеку проводжає. Для диригента. Для струнних інструментів.