Євреям 2 KUL

1. Тим подобає нам більше вважати на те, що чували, щоб инодї не відпасти.

2. Бо коли промовлене ангелам слово було певне, і всякий переступ і непослух прийняв праведну відплату,

3. то як нам утекти, що недбали про таке велике спасеннє? котре, почавши проповідувати ся через Господа, від тих що чули, нам стверджене,

4. як сьвідкував Бог ознаками і чудесами, і всякими силами, і роздаваннєм Духа сьвятого, по своїй волї.

5. Не ангелам бо покорив вселенну грядущу, про котру глаголемо;

6. засьвідкував же хтось десь, глаголючи: Що таке чоловік, що памятаєш його, або син чоловічий, що одвідуєш його?

7. Умалив єси його малим чим од ангелів; славою і честю вінчав єси його, і поставив єси його над дїлами рук Твоїх;

8. все покорив єси під ноги його. А впокоривши йому все, нїчого не зоставив невпокореним йому. Тепер же ще не бачимо, щоб усе було йому впокорене,

9. а бачимо Ісуса, малим чим умаленого від ангелів, за муку смерти увінчаного славою й честю, щоб благодаттю Божою за всїх пожив смерти.

10. Подобало бо Тому, про кого все і ким усе, що привів многих синів у славу, починателя спасення їх страданнями звершити.

11. Бо й хто осьвячує і хто осьвячуєть ся, від Одного всї; з сієї то причини не соромить ся братами звати їх,

12. глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьпівати му хвалу Тобі.

13. І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав менї Бог.

14. Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і крови, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,

15. і визволити тих, що з страху смерти через усе життє підневолені були рабству.

16. Справдї бо не ангелів приймає, а насїннє Авраамове приймає.

17. Звідсїля мусїв у всьому подобитись братам, щоб бути милосердним і вірним архиєреєм у Божому, щоб очистити гріхи людські.

18. У чому бо сам пострадав, спокушуваний бувши, може і тим, що спокушують ся, помогти.