Євреям 3 KUL

1. Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

2. Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

3. більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

4. Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

5. І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

6. Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

7. Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

8. не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,

9. де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.

10. За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

11. так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

12. Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

13. А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

14. Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

15. Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню."

16. Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

17. На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?

18. Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

19. І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.