Support Us

1. Господь сказав: «Коли Ізраїль був дитиною, Я так любив його; з Єгипту кликав сина Я свого.

2. Хоча б коли Я кликав їх, вони відходили від Мене. Вони приносили жертви лжебогам, бовванам вони спалювали запашне куріння.

3. Хоча Я Ефраїма вчив ходити, тримаючи його за руки. Та вони не знали, що то зцілив їх Я.

4. Я вів їх на мотуззі любові. Я ставився до них, мов той, хто їх звільняє. Я нахилявся й годував його.

5. Безумовно, він повернеться до Єгипту, й цар Ассирії буде його царем, бо вони відмовилися до Мене повернутися.

6. Меч лютуватиме по містах його. Він вигубить усіх його воїнів, що замислювали так багато, пожираючи їх за їхні наміри огидні.

7. Народ Мій чекає нетерпляче на повернення Моє. Вони кликатимуть Ваала, але він зовсім не підніме їх.

8. Як, Ефраїме, можу Я тебе лишити? Ізраїлю, як можу Я тебе віддати? Чи можу Я віддати тебе, немов ту Адму? Чи можу обійтися, як із Цевоїмом? Я передумав, жаль відчув, бо Моя любов до тебе занадто сильна.

9. Своєму гніву не дам Я волі, й не винищу Я знову Ефраїма. Адже Я Бог, а не людина, Святий, Який живе між вами, тож не явитиму Я гніву Свого.

10. Я гарчатиму як лев, та діти Мої підуть за Мною. Вони прийдуть із заходу, тремтячи від жаху.

11. Вони прийдуть з Єгипту, тремтячі, ніби птах, мов горлиця із ассирійської землі. Переселю їх у домівки їхні». Так говорить так Господь:

12. «Ефраїм оточив Мене лжебогами, народ Ізраїлю відвернувся від Мене, тож Я зруйнував Його. Але Юда ще ходить із Богом, він усе ще відданий святим людям».