Осія 7 UMT
1. Коли зцілю Ізраїль Я, відкриється провина Ефраїма. Тоді люди дізнаються про злі діла (брехню), що кояться в Самарії, де грабіжники ошукують людей, і зграї злодіїв по вулицях грабують.
2. І не замисляться й на мить, що їхнє зло Я пам’ятаю. Вони в полоні своїх вчинків, вони переді Мною.
3. Свого царя своїми злочинами тішать, вельмож своїх брехнею (лжебогами) потішають.
4. Пекар ставить тісто в піч, тож не розводить багаття. Та народ ізраїльський веде себе інакше: постійно вуглі ворушить, та жару підбавляє.
5. На Цареві свята вони все жару підбавляють, влаштовуючи п’яні гульбища. Вельможі п’яніють від вина, та п’ють вони із богохульцями разом.
6. Вони замислюють лихе, серця розпалюючи, наче піч. Мов жаром невтомним, палають змовами серця, та ніч усю горить жага до грішних справ, та вранці з новою силою палає.
Ізраїль не знає, яка руїна чекає на нього7. Усі вони мов піч гарячі, аж пожирають правителів своїх. Пали їхні всі царі, не звернеться до Мене жоден у молитвах.
8. Ефраїм з народами змішався. Він, мов млинець, що підгорів з одного боку, бо не перевертали його вчасно.
9. Чужинці зжерли його силу, а він й не знає про те нічого. Він сивиною вкритий, та про те не має й гадки.
10. Ізраїлева пиха свідчить проти нього ж. Вони не повертаються до Господа, до свого Бога, і не шукають Бога навіть нині, коли халепа та біда усюди.
11. Немов пуста і безголова горлиця той Ефраїм. Вони Єгипет кликали, пішли за поміччю до Ассирії.
12. Якщо підуть вони за поміччю до інших народів, то розкину Я на них тенета. Їх скину вниз, немов птахів небесних, Я покараю їх за їхні зібрання та змови, коли шукатимуть допомоги у поган, а не у Мене.
13. Тож горе їм, бо геть пішли від Мене; спустошення — ось їхня доля, бо зрадили вони Мене. Я б сповна їм усе віддав, але ж вони про Мене брешуть.
14. Не звернуться вони до Мене щиро, тільки голосять у своїх ліжках. І ріжуть одне одного, благаючи, щоб Я дав їм збіжжя й молоде вино, та насправді, вони ж бо відвернулися від Мене.
15. Хоча Я їх навчав, зміцнив їх, вони все проти Мене замишляли.
16. Як повертаються до того, хто не Бог, вони, немов отой зрадливий бумеранг, не повертаються до Мене. Вельможі, які пишалися своєю силою, від меча впадуть через свої безчесні язики, з них насміхатимуться у Єгипетському краї.