Support Us

1. Сурму свою приклади до уст та сповісти тривогу, орел над домом Господа кружляє, бо вони зламали Мою Угоду й Закон Мій.

2. Вони до Мене звертаються: «Мій Боже, ми, Ізраїль, знаємо Тебе».

3. Ізраїль відштовхнув добро, тож ворог переслідує його.

4. Вони призначили царів, яких не обирав Я, вельмож собі обрали без схвалення Мого. Із золота й срібла свого вони собі бовванів наробили, тож і відштовхну Я їх.

5. Самаріє, зі зневагою тельця твого відкинув Він, Господь палає гнівом проти них. Допоки будуть вони нездатні очиститися?

6. Бо ізраїльський ремісник виготовив їх, а не Бог. Тельця Самарії напевно розбито буде на шматки.

7. Вони сіють вітер і пожнуть бурю. Посіяне ними зійде, та не матиме колосся й хліба не вродить. Навіть якщо й дасть трохи хліба, він дістанеться чужинцям.

8. Ізраїль знищено, покинутий він між народів, як спорожнілий глечик.

9. Ефраїм затявся, що піде до «коханок» своїх, він, мов той осел, що йде куди захоче, пішов до Ассирії.

10. Ізраїль коханок навіть понаймали між народів! Тепер же Я зберу народ цей весь докупи. Вони уже нездужають від дані, яку дають царю й його вельможам.

11. Хоч Ефраїм жертовників намножив, аби позбутися своїх гріхів, але вони жертовниками стали, щоб саме гріх чинити там.

12. Хоч Я і написав йому Свої закони, він їх сприймає, як чужинське щось.

13. Мої дари вони приносили у жертву й пожертвуване м’ясо їли. Господь їх не приймає! Тепер Він пригадає всі провини їхні, і покарає їх за всі гріхи. Вони повернуться в неволю до Єгипту.

14. Адже забув Ізраїль, хто створив його. Він звів собі палаци пишні, Юдея наплодила міст укріплених собі. Та Я вогонь нашлю на ті міста, він пожере твердині їхні.