Ісая 10 UMT

1. Горе тим, хто складає несправедливі закони, хто пише закони, які народу життя погіршують.

2. Вони бідних відштовхують від справедливості й забирають у нещасних права, щоб самим щось украсти у вдови й пограбувати, може, сироту.

3. Що робитимете ви в судний день, в руйнівну годину, яка прийде здалеку. До кого ви помчите по допомогу? Де сховаєте свою славу?

4. Нічого не лишається, як тільки зігнутися між полоненими і впасти між убитими. Однак і після цього Він розлючений, рука Його занесена для покарання.

5. Господь сказав: «Горе Ассирії, кийку Мого гніву, в ассирійській руці затиснута різка Моєї люті.

6. Я пошлю їх проти безбожного народу, Я накажу їм виступити війною проти людей, що розбурхали Мій гнів. Щоб відібрали добро і стоптали їх, мов багнюку на шляху.

7. Але Ассирія цього не зрозуміє, не так планує у своєму серці. Вона виношуватиме плани геть розбити не один народ.

8. Ассирія скаже: „Усі мої начальники — царі.

9. Місто Хално таке ж, як і Карчемиш. Гамат, мов той Арпад. І Самарія така ж, як Дамаск.

10. Якщо я заволоділа царствами бовванів, де божків було більше, ніж в Єрусалимі та Самарії,

11. то хіба я не зроблю з Єрусалимом та його бовванами того ж, що я зробила з Самарією та її божками?”»

12. Коли Володар мій закінчить усі справи на горі Сіон та в Єрусалимі, Він провчить нахабного хвалька — царя ассирійського, та скарає його за погорду в очах.

13. Бо цар Ассирії говорить: «Я перемогу власними силами здобув, власною мудрістю, бо маю розум. Я зруйнував кордони між народами, захопив їхнє багатство. Мов бик, я звалив мешканців тих країв.

14. Як із гнізда видирають яйця, покинуті напризволяще, так і моя рука зібрала на землі багатство, заграбала всю землю. І не знайшлося нікого, хто б забив на сполох крилами, хто розтулив би уса й запищав».

15. Чи може сокира твердити, що вона краща, ніж той, хто нею змахне? Чи може пилка твердити, що важливіша, ніж її хазяїн? Чи жезл керує тим, хто піднімає його, чи ціпок піднімає людину?

16. Тому Володар, Господь Усемогутній пошле хворобу на розгодованих ассирійців, і вона висушить їх. Слава Ассирії згорить, як горить пожежа, поки не спалить усе вщент.

17. Світло Ізраїлю стане вогнищем нищівним, а Святий його — полум’ям, яке спалить, знищить бур’яни й колючки за один день.

18. А потім вона спопелить славний ліс і сад, який зачахне, як згасає хворий.

19. Дерев залишиться так мало, що й дитя їх порахує.

20. Відтоді вцілілі ізраїльтяни, врятовані люди з роду Якова вже не залежатимуть від своїх ворогів, а щиросердно покладуться на Господа, Святого Ізраїлю.

21. Лише уцілілі повернуться до Могутнього Бога — купка врятованих із родини Якова.

22. Хоча, Ізраїле, твоїх людей стільки, скільки в морі піску, та повернеться з них усього кілька чоловік. Бог вирішив, що знищить країну. Справедливість явиться, мов повінь.

23. Бо мій Володар, Господь Всемогутній, як і проголосив, принесе руїну на всю землю.

24. Ось що мій Владика, Господь Всемогутній говорить: «Не бійся Ассирії, о народе мій, що мешкає на Сіоні. Вона може кийком тебе відлупцювати чи замахнутися ломакою, як той Єгипет.

25. Але невдовзі Мій гнів на тебе вщухне, а лють Моя знищить їх».

26. Бо Господь Усемогутній підніме дубець на Ассирію, як ударив Він мидійця біля скелі Орев. Його жезл простягнеться до моря, і Він підніме його, як колись підняв на Єгипет.

27. Тоді тягар Ассирії впаде з ваших плеч, а ярмо її — з вашої шиї; це ярмо спаде, бо ви зміцнієте.

28. Загарбники підійшли до Аята. Вони пройшли через Міґрон, у Микмаші зберігають свої припаси.

29. Вони перейшли річку Маабару і сказали: «Отаборимося на ніч у Ґеві!» Рама нажахана, а Ґівеа Саулова втекла.

30. Кричи щосили, Бат-Галліме! Прислухайся, Лайшо! Відгукнися, Анатоте!

31. Втікає Мадмена, а мешканці Ґевіма шукають, де б сховатися.

32. Цього дня зайди зупиняться в Нобі й кулаками погрожуватимуть горі Сіон, Єрусалимському пагорбу.

33. Стережіться, Володар, Господь Всемогутній рішуче намірився відсікти галуззя. Найвищі дерева буде зрубано, наймогутніші похиляться.

34. Господь сокирою викорінить ліс, і величний Ливанський ліс упаде.