Ісая 14 UTT

1. І Господь помилує Якова, і ще раз вибере Ізраїля, і вони матимуть спокій на своїй землі, і до них пристане осілий чужинець — пристане до дому Якова.

2. І візьмуть їх народи та приведуть до їхнього місця, і вони отримають спадок, а ті розмножаться на землі Бога в рабів і рабинь. І стануть полоненими ті, які їх полонили, і підвладними будуть ті, хто панував над ними.

3. І буде в той день, що Бог дасть тобі спочинок від страждань, твого гніву і твого тяжкого рабства, яким ти їм служив.

4. І візьмеш це ридання над царем Вавилону, і скажеш у той день: Як зупинився вимагач, — зупинився той, хто підганяв!

5. Бог знищив ярмо грішних, ярмо володарів.

6. Побиваючий народ гнівом, наносячи невиліковну рану, хто уражав народ карою гніву, яка не знала пощади,

7. спочив з упевненістю. Уся земля вигукує з веселістю,

8. і дерева Лівану зраділи тобою, і кедр Лівану: Відколи ти заснув, не вийшов той, хто нас зрізує!

9. Ад внизу засмутився, зустрівши тебе, встали проти тебе всі велетні, володарі землі, вони підняли зі своїх престолів усіх царів народів.

10. Усі у відповідь скажуть тобі: І ти полонений, як і ми! І ти до нас зарахований!

11. Тож твоя слава зійшла в ад, твоя велика веселість. Під тобою розстелять гній, а твоє накриття — черв’як.

12. Як він упав з неба, рання зоря, яка сходить на світанку? Розбитий об землю той, хто посилає до всіх народів.

13. А ти казав у своєму розумі: Піднімуся до неба, вище від Божих зірок поставлю свій престол, сяду на високій горі, на високих горах, що на півночі,

14. підіймуся понад хмари, буду такий, як Всевишній!

15. А тепер зійдеш в ад, — до основ землі.

16. Ті, які тебе побачать, будуть тобою здивовані й скажуть: Це той чоловік, який розгнівив землю, який сколихнув царів?

17. Який перетворив увесь усесвіт у пустелю і вигубив міста, хто не звільнив тих, які в полоні.

18. Усі царі народів заснули в пошані, — кожний у своєму склепі.

19. А ти будеш покинутий у горах, як гидкий мертвий з багатьма мертвими, винищеними мечами, які сходять в ад. Так, як одяг, вимазаний у крові, не буде чистим,

20. так і ти не будеш чистий, тому що ти знищив Мою землю, і ти вигубив Мій народ. Не залишишся навіки часу, погане насіння!

21. Приготуй своїх дітей на вигублення за гріхи свого батька, щоб не встали, не успадкували землю і не наповнили землю війнами!

22. І Я повстану на них, — говорить Господь Саваот, — і знищу їхнє ім’я, останок і нащадків, — так говорить Господь.

23. І перетворю Вавилон у пустелю, щоб поселилися змії, і буде на ніщо. І поставлю його, як яму глини на знищення.

24. Так говорить Господь Саваот: Як Я сказав, так і буде, і як Я порадив, так і залишиться,

25. щоб вигубити ассирійців з Моєї землі та з Моїх гір, і будуть на потоптання, і знімуть з них їхнє ярмо, і їхня слава буде забрана з плечей!

26. Це — рада, яку дав Господь для всього всесвіту, і це — високо піднята рука над усіма народами всесвіту.

27. Бо хто рознесе те, що порадив Бог Саваот? І хто відверне високо підняту руку?

28. У рік, коли помер цар Ахаз, було це слово.

29. Не радійте, усі филистимці, тому що знищене ярмо того, хто вас б’є. Адже з нащадків зміїв вийде покоління аспідів, і їхні покоління вийдуть зміями, які літають.

30. А він пастиме бідних, і бідні мужі спочинуть у мирі. Він голодом знищить твоїх нащадків і вигубить твій останок.

31. Кричіть, брами міст, хай закричать міста збентежені, усі филистимці, бо з півночі приходить дим, і не буде існування.

32. А яку відповідь отримають царі народів? Оскільки Господь заснував Сіон, то через Нього врятуються покірні народу.