Ісая 2 UMT

1. Це послання про Юдею та Єрусалим, яке побачив Ісая, син Амоса.

2. Настануть дні, коли гора, на якій встановлено храм Господній, стане найвищою з-поміж усіх гір. Нескінченними потоками сюди будуть сходитися люди всіх народів.

3. Чимало люду прийде й скаже: «Ходім, зійдемо на Господню гору, до дому Бога Якова. Всевишній нас навчить Свого шляху, щоб ми ходили тільки-но Його путями». Вчення Боже із Сіону вийде, а слово Господа — з Єрусалима по всьому світу.

4. Тоді Господь судитиме всі племена та всі народи. Вони перекують мечі свої на рала, а списи — на серпи, щоб жати жито. Народи припинять воювати між собою. Люди ніколи більше не будуть готуватися до війни.

5. Доме Якова, ходімо, слідуймо вченню Господа.

6. Господи, Ти покинув свій народ, дім Якова. Земля його повна чаклунів зі Сходу й провісників майбутнього, як то є серед филистимлян; аж занадто багато там чужинців.

7. Наповнилася їхня земля сріблом, золотом — неміряні багатства їхні. Повна їхня земля кіньми, і не злічити їхні колісниці.

8. Наставлено бовванів по їхньому краю. Вони б’ють поклони тим, кого витесали їхні ж руки, кого обробили їхні ж пальці.

9. Тому люди упокорені, кожного принижено. Господи, не прощай їх!

10. Іди сховайся у печерах серед скель, забийся в нору в землі, щоб не устрашитися Господа, величі Його сили.

11. Пихаті будуть присоромлені, а зарозумілі будуть упосліджені. Лише Господь буде вивищуватися над усіма в той день.

12. Бо Господь Усемогутній вибрав день, коли всіх пихатих і бундючних, усіх, хто поводить себе зверхньо, Він поставить на місце.

13. Він упослідить усіх гордовитих, які підносяться так високо, як ливанські кедри й дуби Башана.

14. Хай навіть вони задаються як високі гори й узвишшя,

15. висотні вежі й укріплені мури,

16. немов усі кораблі Таршиша та інші чудові судна.

17. Людську пиху буде збито, погордливі схиляться низько. Єдиний Господь піднесеться того дня над усіма,

18. а боввани згинуть.

19. Ховайтеся у шпарках серед скель і в розламах земних подалі від страху Господнього та його величної сили, коли Він встане, щоб земля затремтіла.

20. Того дня люди повикидають кротам і кажанам срібних та золотих бовванів, яких вони зробили для поклоніння.

21. І сховаються в печерах та розщелинах серед скель, подалі від страху Господнього та його величної сили, коли Він встане, щоб земля затремтіла.

22. Не покладайся на людей. На них чекає смерть, то чого ж вони варті?