Ісая 2 UTT
1. Слово, що було від Господа до Ісаї, сина Амоса, про Юдею і про Єрусалим.
2. Адже в останні дні явною буде Господня гора і Божий дім на верхів’ї гір, — він підніметься понад пагорби. І прийдуть до нього всі народи,
3. прийдуть численні народи і скажуть: Давайте підемо до Господньої гори і до дому Бога Якова, і Він сповістить нам Свою дорогу, і підемо по ній! Адже із Сіону вийде закон, і Господнє слово — з Єрусалима.
4. Він учинить суд між народами і звинуватить численний народ, і перекують їхні мечі на плуги, а їхні списи — на серпи, і більше не візьме народ проти народу меча, і більше не вчитимуться воювати.
5. Тепер же, доме Якова, давайте підемо в Господньому світлі!
6. Адже Він вивів Свій народ, дім Ізраїля, бо їхня країна, як на початку, наповнилася чаклунством, як та країна чужинців, і в них народилися численні чужі діти.
7. Бо їхня країна наповнилася сріблом і золотом, і не було міри їхнім скарбам. І земля наповнилася кіньми, і не було рахунку їхнім колісницям.
8. І земля сповнилася гидотами діл їхніх рук, і вони поклонялися тим, яких зробили їхні пальці.
9. І схилилася додолу людина, і впокорений був чоловік, тож не прощу їм!
10. Тепер же зійдіть у скелі й сховайтеся в землю з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю.
11. Адже Господні очі високі, а чоловік упокорений. Тож принижена буде піднесеність людей, а сам Господь звеличиться в той день.
12. Бо прийде день Господа Саваота на кожного зарозумілого, гордого і на кожного високого, на того, хто високо здіймається, — вони будуть упокорені;
13. і буде над усяким високим деревом Лівану — над тими, хто підноситься, і над кожним дубом Васану,
14. і над усякою горою, і над усяким високим пагорбом,
15. і над усяким високим стовпом, і над усяким високим муром,
16. і над усім, що пливе по морі, і над усяким гарним виглядом кораблів.
17. І кожна людина буде впокорена, і впаде велич людини, а один Господь буде звеличений у той день.
18. І сховають усіх рукотворних ідолів,
19. вносячи в печери, кам’яні ущелини і ями землі з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю.
20. У той день людина викине свої срібні й золоті гидоти, які зробила, щоб поклонятися марнотам і кажанам,
21. аби ввійти в ущелини твердої скелі та розколини в камінні з-перед Господнього страху і від слави Його могутності, коли Він підійметься, щоб уразити землю.