Ісая 22 UMT

1. Сумне послання про долину З’яви: Що з вами сталося, чому ви всі піднялись на дахи, покрівлі?

2. О, місто гомінке, вируюче й веселе місто. Хто був убитий тут, не від меча загинув, не впав, підкошений, в борні.

3. Усі правителі твої втекли, хоч і без луків, їх в полон забрали. Усіх, кого знайшли, разом схопили, хоч як далеко утекли вони.

4. Тому я й кажу: «На мене не дивіться, наплакатися дайте вволю гірко. Загинув мій народ, тож утішать мене не поспішайте».

5. Тому що Всемогутній Бог, Володар, обрав день «Руїни», коли долина З’яви побачить заколоти й сум’яття, зруйновані міські мури, почує крики про допомогу в горах.

6. Еламські вершники і воїни на колісницях налаштували стріли, а солдати з Кира приготували щити.

7. Ваші найкращі долини заповнили колісниці, вершники зайняли позиції в брамах.

8. Ворог зруйнував захисний мур Юдеї. Тож ви шукали зброю в Лісовому палаці, щоб оборонятися.

9. Ви побачили, що в стінах Давидового міста з’явилося багато проламів. І ви зібрали воду в нижньому водосховищі.

10. Ви порахували будинки Єрусалима і розібрали деякі з них, щоб укріпити міські вали тим камінням.

11. Між двома стінами ви влаштували водозбірник, щоб затримати воду, яка текла зі старого ставу. Але ви не зверталися до Того, Хто це місто заснував, ви не помітили Того, Хто в давнину його створив.

12. Того дня Господь Всемогутній закликав оплакувати й тужити, голити голови в жалобі й носити волосяниці.

13. Але погляньте, що діється навкруги: всі святкують і веселяться, биків та молодих ягничок ріжуть. Їдять те м’ясо, заливаються вином, і кажуть: «Нумо ж їсти й пити, бо завтра ми загинемо».

14. Господь Всемогутній мені це розповів: «До смерті вам не проститься цей гріх».

15. Мій Володар, Господь Всемогутній наказав ось що: «Піди до Шевни, керуючого палацом.

16. Спитай його: „Що ти тут робиш? Хто дозволив тобі тут жити, викрешувати собі гробницю?” Він на узвишші споруджує собі гробницю! Видовбує в скелі собі спочивальню!

17. Послухай-но, Господь тебе викине звідси, сильний чоловіче! Він тебе міцно вхопить.

18. Потім скрутить тебе добряче й викине, мов м’яч, у розкриті долоні чужої країни. Там ти й згинеш, твої славні колісниці будуть ганьбою в оселі твого господаря.

19. Я прожену тебе з роботи, тебе виштовхають з посади.

20. Я покличу слугу Свого Еліакима, сина Гилкії.

21. Вберу Я його в твої шати, підпережу його твоїм паском урочистим і передам йому владу твою. Він стане батьком народу, який живе в Єрусалимі, домі Юдеї.

22. Ключ від дому Давидового Я почеплю йому на плечі. Те, що він відчинить, ніхто не зачинить, а що замкне, ніхто не відімкне.

23. Він стане мовби почесним престолом для батькового дому, Я посаджу його в надійному місці, мов цвях, який вганяють у тверде.

24. Уся слава його батьківського дому залежатиме від нього, його нащадків і паростків, усі великі й малі будуть від нього залежати, увесь дрібний посуд: від чашок до глечиків».

25. Тоді кілок, міцно вбитий у надійне місце, розхитається і впаде, зламаний. Все, що на ньому трималося, буде загине, бо так сказав Господь Всемогутній.