Ісая 24 UMT

1. Погляньте! Господь має намір знищити, спустошити цю землю, змінити її поверхню й вигнати всіх, хто на ній живе.

2. Перед цим лихом усі будуть рівні: люди і священики, раби і хазяїни, рабиня і володарка, покупець і продавець, боржник і гендляр.

3. Землю буде вщент спустошено й сплюндровано, бо так звелів Господь.

4. Потріскалася земля, весь світ вичавлений, небо й те страждає разом з людьми земними.

5. Люди споганили й отруїли землю, бо відступили від Божої науки, не пішли шляхом Божого Закону й порушили вічний Заповіт.

6. Тому прокляття поглинає землю, а всі, хто на ній живе, страждають за провини. Ось чому мешканці її згинуть; уціліє лиш дехто.

7. Молоде вино вичавлене на лозу. Усі, хто раніше веселився, журяться.

8. Вщухла радість тимпанів, замовк щасливий гамір, замовкли звуки лір.

9. Ніхто не співає пісень, запиваючи вином. Прогіркло пиво для тих, хто його п’є.

10. Місто хаосу розбите, не зайдеш у жодну оселю.

11. На вулицях галасують, шукаючи вино, а веселощі стали неспокоєм, радість стерта з лиця землі.

12. Місто лишилося спустошене, брама, й та розбита вщент.

13. Під час збирання врожаю трусять з дерева оливного маслини, але декілька плодів все ж залишаються на гілках. Так само й трапиться і з цією країною.

14. Ті, хто лишиться в живих, піднесуть свій голос, і радісно співатимуть. Повсюди люди гукатимуть про чудотворність Бога.

15. Отож вшановуйте Його на сході, звеличуйте ім’я Господнє, Бога Ізраїлю, далекі береги.

16. Ми чули звідусіль, з усіх кінців землі, лунали співи: «Славімо праведність Його!» Але я мовив: «Досить, достатньо з мені! Бо зрадники нападають на людей й калічать їх!»

17. На всіх, хто мешкає у цій країні, сум’яття жде, смертна яма й лови.

18. Хто в розпачі, нажаханий украй, втікатиме з країни, втрапить в яму. Хто з неї вилізе, потрапить в пастку. Адже відчиняться небесні вікна, й земні основи затремтять.

19. Земля геть розбита, земля геть потрощена, земля в пропасниці тремтить.

20. Земля, мов пияк злиденний, тіпається, хитається, немов старенька хата, гріхи її гнітять так тяжко, звалилася вона, і вже їй не звестися ніколи.

21. Небесним силам теж тоді Господня кара буде, правителі земні її спізнають.

22. Зберуть їх разом, наче в’язнів в казематі, зачинять у в’язниці, й через багато днів скарають.

23. Зніяковіє місяць, сонце засоромиться, тому що правитиме Господь Своєю славою, як цар, на очах старійшин у Єрусалимі, на горі Сіон.